26-27 листопада 2020 року в Одеській ОУНБ ім. М. Грушевського відбувся ХХIV, щорічний, обласний фестиваль української книги пам’яті Михайла Грушевського.

Метою фестивалю є закріплення статусу української мови як державної, популяризація української книги, розкриття бібліотечних фондів, заохочення до читання, привернення уваги, особливо молоді, до визначних історичних подій та постатей України.

Цього року фестиваль був присвячений українській поезії та 90-річчю від дня народження легендарної Ліни Костенко – «ПОЕЗІЯ – ЦЕ ЗАВЖДИ НЕПОВТОРНІСТЬ, ЯКИЙСЬ БЕЗСМЕРТНИЙ ДОТИК ДО ДУШІ».

Зі словами привітання до учасників фестивалю звернулась директор Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини О.В. Олійник.

Під час онлайн-зустріч бібліотекарів області лунали вірші місцевих авторів, відбулись презентації книжкових виставок.

«Поезія – слово! Поезія – пісня! Поезія – вільна душа!». Під такою назвою презентували книжкову виставку з м. Чорноморськ.

Зі своїми поетичними творами ознайомила Наталія Палашевська – член Національної Спілки письменників України, одна з засновниць та віце-президент Одеського Аркадійського літературного клубу.

Про життєвий і творчий шлях Великого Українця Михайла Грушевського та його науково-творчі роботи розповіла книжкова виставка, яка була представлена двома розділами: «Творимо велику Україну» та «Михайло Грушевський: життя і діяльність очима нащадків».

Також мали змогу почути чудові вірші поетів Олександра Корембліта та Степана Черноволюка з Подільщини.

Виставку «Поезія – це діамант величиною в слово!» презентувала Любашівська центральна районна бібліотека, яка ознайомила з поетичною спадщиною видатних українських класиків.

Онлайн-зустріч завершив виступ керівника вокального народного ансамблю «Кобзарська дума» І. Попазова з піснею “Україно, спасибі тобі” на слова місцевого поета В. Реви м. Ізмаїл.

Українська пісня – це частина духовного життя народу. Пісня з давніх-давен вважається невід’ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. Жоден народ не може існувати без частини душі – пісні. Саме через пісню молоде покоління вчиться відроджувати звичаї, традиції та обряди українців.

Запальними піснями привітали гостей студенти та викладачі народного ансамблю «Джерело» КЗ «Одеський фаховий коледж мистецтв імені К.Ф. Данькевича». Оплесками сприйняли їх виступ «Українська поезія в музиці» всі присутні.

Студенти та викладачі народного ансамблю «Джерело» КЗ «Одеський фаховий коледж мистецтв імені К.Ф. Данькевича»

Відомо, що на зламі тисячоліть українська мова зберігалася тільки в усному мовленні, а в умовах урядових заборон і переслідувань процес становлення української літературної мови набув особливої складності та особливої важливості.

Михайло Грушевський писав: «Мова вирішила долю українського відродження, відновивши розірваний зв’язок між інтелігенцією і народом…».

Провідні фахівці бібліотеки Ходіс О.В., Філіпчук М.В., Конопко О.А. провели літературну подорож сторінками розвитку та становлення української літератури, в т.ч. й поезії – «Поезія – слово! Поезія – пісня! Поезія – вільна душа!».

Літературна подорож сторінками розвитку та становлення української літератури

На виставці були тематично об’єднані етапи розвитку української літератури:

1. Рубіж XVIII-XIX ст. і початок XIX ст. – поява перших творів рідною мовою (перш за все «Енеїда» Івана Котляревського);
2. 40-50-і роки XIX ст. – творчість Тараса Шевченка й оформлення української літературної мови, головне місце у тематиці якої займало реалістичне змалювання народного життя;
3. друга половина XIX ст. – широка палітра літературних жанрів, поглиблення соціального, поява психологічного аналізу, збагачення проблематики, ускладнення образного ряду, особливо у творчості Івана Франка, Лесі Українки, об’єднання літературного процесу в Західній та Східній Україні.

Окрема полиця була присвячена поетам початку та середини ХХ століття. Цій епосі притаманний революційний романтизм, виразниками якого стали В Сосюра, В. Чумак, В. Блакитний, ранній М. Хвильовий, А. Головко, М. Куліш, Ю. Яновський. Цей романтизм являв собою і певне світопочування О. Довженка, і філософський символізм П. Тичини, і барокову вигадливість М. Бажана.

Яскравими талантами спалахнуло письменство в Галичині та в еміграції (О. Теліга, О. Ольжич, Ю. Липа, Є. Маланюк), на яке справляла великий вплив українська радянська література в період свого піднесення в 20-ті роки. Саме в цей час свої визначні художні цінності створили В. Стефаник, В. Винниченко, Б. Лепкий, О. Олесь, М. Вороний, Л. Мартович.

Творчі добутки сучасних поетів Ю. Андруховича, С. Жадана, О. Забужко, Ю. Іздрика, були представлені окремим розділом.

«І все на світі треба пережити. І кожен фініш – це, по суті, старт» – презентація книжкової виставки та буклету до 90-річчя Ліни Костенко – головна виставка фестивалю.

Під час презентації книжкової виставки та буклету до 90-річчя Ліни Костенко

Про історика, політика і державного діяча, видатного державотворця Михайла Грушевського сьогодні відомо багато. Внесок цієї людини – одного з найвидатніших українців 20-го століття – в справу українського національного відродження, в розвиток української культури величезний.

У межах фестивалю відбулось театральне дійство «Погостини у Грушевських». Актори Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені Василя Василько – заслужений артист України Ігор Геращенко, артистки Тетяна Саковська-Паршакова, Юлія Харчук та Наталя Шпір – спонукали присутніх уявити, яким був Михайло Грушевський поза своїми громадськими і політичними справами; він знав і любив мистецтво – театр, музику, українську пісню…

Вдячні артистам театру за можливість відкрити ще одну грань Михайла Грушевського.

Актори Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені Василя Василько

Діана Мала, народна артистка України, акторка Одеського академічного музично-драматичного театру імені В. Василька, представила авторську програму «Пісні Чураївни», присвячену 90-річчю Ліни Костенко.

Діана Мала, народна артистка України, акторка Одеського академічного музично-драматичного театру імені В. Василька

З мистецьким оглядом книги Петра Нестеренка «Шевченкіана в екслібрисі: 1917-2017» виступила Токарчук Тетяни, старший науковий співробітник Одеського художнього музею. Саме цього року виповнюється 180 років від дня виходу першої поетичної збірки Т.Г. Шевченка «Кобзар».

Токарчук Тетяна, старший науковий співробітник Одеського художнього музею

Прекрасним співом насолодились гості фестивалю під час музичної мозаїки творів українських композиторів «А пісня – це душа. З усіх потреб – потреба» у виконанні студентів вокального відділення Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової (клас професора, заслуженої артистки України Надії Федорівни Міліченковой; концертмейстер Ольга Зозуля): Дар’ї Харченко (2 курс), Олени Кравченко (2 курс), Жіветової Тетяни (4 курс).

Студенти вокального відділення Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової

Під час «Поетичного мікрофону» лунали авторські твори учасників поетичного клубу «Літературний сад» (керівник Бірюкова Тетяна Іванівна, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент ОНПУ), студентів IV курсу «Документознавство» ОНПУ Козарезової Таїсії та Козловського Кирила, а також випускниці ОНУ імені І.І. Мечникова, журналістки та перекладача Чиянової Марії Вікторівни.

Студенти IV курсу «Документознавство» ОНПУ Козарезова Таїсія та Козловський Кирил