Якщо хтось думає, що писати диктанти можна лише Всеукраїнські та лише до Дня української писемності (9 листопада), то він дуже помиляється!

Слухачі напрямку “Українська платформа багатонаціональної Одещини” Приморського терцентру – учасники Українського розмовного клубу, що діє в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Грушевського у відділі соціокультурної діяльності, роблять це регулярно. Це дозволяє перевірити набуті знання, а також дає можливість відчути єднання з іншими людьми, що мають схожі погляди на життя.

Оскільки писався диктант напередодні свята Трійці, то, звичайно, і текст було вибрано відповідний – “Зелені свята” з книги “Радуниця” лауреатки літературних премій Г.Сковороди та І.Франка Ярослави Різникової.

Текст диктанту професійно читала бібліотекарка і філологиня Тетяна Мозгова: спочатку з метою ознайомлення, потім досить повільно, щоби всі встигали почути і написати; й остаточно – для перевірки.

Приємним бонусом для всіх присутніх стали бесіда з авторкою книги “Радуниця” Ярослави Різникової – заступником директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації. Присутні ще більше дізнались про українську обрядовість, її поєднання з прадавніми віруваннями українців, про унікальність енергетично насиченого тижню перед Трійцею, коли все росте і буяє у своєї красі, і кожен день насичений символізмом і своїми обрядами.  Вона звернула увагу й на символізм свята П’ятидесятниці, коли апостолам було дано знання різних мов, щоб вони проповідували рідними мовами для тих народів, яким вони нести слово Боже, згадала Св. Кирила та Мефодія, що чи не першими почали перекладати Біблію слов’янськими мовами.

Диктант і розмова з авторкою тексту Ярославою Різниковою – представницею однієї з самих потужних українських династій вчителів і письменників, славною донькою членів Спілки письменників України Галини Могильницької та Олекси Різникова, наснажили присутніх оптимізмом і радістю.

А завершився захід віршом Галини Могильницької, що відкриває книгу “Радуниця”, прочитаним пані Тетяною:

“А час іде…

Віка пливуть, як мить

І в безвість кануть як безшумні води,

Та вічна людяність мого народу

Над часом і над вічністю стоїть”.

Марія Фетісова.