Інтерактивний діалог «Хижі птахи Одещини» між відомим українським орнітологом й  завідувачем центром розведення хижих птахів і сов Пілюгою Віктором Івановичем й слухачами «Університету третього віку» відбувся на чудовому відкритому літньому майданчику. 

Пенсіонери дізналися багато цікавого про хижих птахів України, де зустрічається 35 видів (з 35 – 33 є червонокнижними денними хижими птахами) порівняно з 290 видами світової фауни. Серед них скопа; шуліки; яструби; канюки; луні; орли (беркут, орел степовий, могильник, підорлики великий і малий, орел-карлик); орлани (білохвіст і довгохвіст); соколи; грифи. І кожен із них — це окреме життя, окрема історія і сформовані стосунки з людиною. 

Головною причиною зменшення кількості птахів сьогодні є трансформація довкіллєвого середовища, тобто зменшення кормів, місць для гніздування.

Щодо біології птахів, вони гніздяться на деревах, інколи мають декілька гнізд. Гніздо є багатолітнім, воно з часом руйнується або засмічується паразитами. Деякі птахи, наприклад, соколи займають гнізда ворон.  Луні гніздяться на землі, степові орли – на скиртах. В період гніздування птахи тримаються парами, а деякі, наприклад, кібчики – колоніями, від 10-20 до 40 пар. Відкладають яйця: орли – одне яйце,  постільга – шість яєць. Самка крупніша за самця, вона висиджує яйця. Самець носить їй корм. Пташенята мілких птахів в гнізді знаходяться 2-30 днів, пташенята орлів – 2 місяці.

Психобіологія птахів має свої особливості, наприклад, навіть спостереження за рефлексом птахів на їжу дає порозумітися на тому, що яструб є холериком, орел – меланхоліком.

Відомі орнітологи Одещини Віктор Пілюга, Іван Русєв, Ігор Щеголєв – всі вони дуже добре знайомі одеситам за свою громадську позицію щодо збереження екології краю за численним публікаціям в ЗМІ, а також книгам з орнітології з чудовими ілюстраціями. 

Птахами захоплювався одеський поет Едуард Багрицький, його відомий вірш «Птицелов» (російською):

«Трудно дело птицелова:

Заучи повадки птичьи,

Помни время перелетов,

Разным посвистом свисти».

Поет називає мілких птахів нашого краю: солов’я, синицю, зяблика. Відомо, що в нього жили вдома в клітках й славки, й дрозди. Мистецтво ловіння птахів дуже древнє, але воно добре перекликається з сучасним бьордінгом («bird – watch»), який для людини в урбаністичному середовищі дозволяє відновити вже не приховані, а, навіть, задавлені інстинкти, поєднатися з природою. До речі, слухачі «ЗооПенХаб» дозволили собі «вступити в діалог», трохи подратувати павича, який виконував шлюбні танці із запальними піснями. Вийшло непогано: покричали  ніби то не своїм голосом через сміх. Відчуваєш, що викинув щось зайве.

Пенсіонери підготували цікаві питання про полювання за допомогою птахів; зміну міграційних шляхів птахів, а також їхнього гніздування у воєнні часи.

Щодо полювання за допомогою хижих птахів – в його підґрунті є харчовий рефлекс, нагодована птаха втрачає інтерес до полювання. Традиційним національним заняттям на Сході є полювання з орлами, араби вважають дуже престижним полювання з соколами, грузини – з яструбом.

Якщо повернутися до геральдиці, то згадаємо, що орел є символом влади, його зображення на гербах багатьох країн, в тому числі Німеччини. Український тризуб, якщо його перевернути знизу доверху, є символічним зображенням сокола.

Навіть у побуті ми порівнюємо себе з птахами: сиджу вдома як сич, дитина цвірінькає як горобчик.

Уважні люди помітили, що в зоопарку не рекомендовано годувати тварин й птахів. В житті багато одеситів практикують підгодовувати птахів не тільки взимку, але й в теплі часи року. Наприклад, на морському узбережжі хлібом підгодовують ненажерливих чайок, яких інколи помічають на сміттєзвалищах або біля сміттєвих контейнерів, що є маркером екологічної небезпеки.

Воєнні події по-різному впливають на птахів, яких можна порівняти з людьми – їхні привичні міграційні шляхи змінюються, гніздування може мати перешкоди. Але як то ні парадоксально, воєнні закриті території у мирні часи позитивно сприяли збереженню рідких степових птахів, таких як степова журавлина дрохва, красавка,  стрепіт й інші.

Чудовий проект «ЗооПенХаб» триває.

Марія Фетісова.