Українська вишиванка, яка сьогодні є поширеною й улюбленою одежею населення різних регіонів, ще років зі сто тому була одежею селянства. Для поширення національної одежі багато було зроблено Оленою Пчілкою та Лесею Українкою. Письменниці, етнографу Олені Пчілці довелося представляти на конкурсі в Парижі вишивку «біллю» майстрів решетилівської фабрики. Коли їй  не повірили, що це робота людських рук, то вона привезла туди майстринь, які просто вразили журі. Леся Українка також вміла вдягнутися в вишиванку й виглядати вишукано.

Особливістю решетилівської вишивки є поєднання рослинного та геометричного орнаментів – «барвінок», «хмелик», «морока», «курячий брід», «зозулька», найулюбленіші – «гілка», «ламане дерево». Геометричний орнамент складають найпростіші фігури: скісний і прямий хрест, квадрат, ромб, трикутник, зірчасті мотиви. Особливістю є й одночасне поєднання п’яти-семи технік: «лишва», різні види «мережок», «вирізування», «виколювання», «солов’їні вічка», «зерновий вивід». Для контрастності майстри додають небілені нитки або ж підфарбовані в попелясті тони («куниці»). Така вишивка створює рисунок високого рельєфу зі світлотіньовим моделюванням. Залежно від напрямку світла узор по-різному то відбиває, то поглинає світло, створюючи його багату гру.

Саме решетилівські майстри у 1969 році виготовили сукню «білим по білому» для всесвітньо відомої італійської акторки Софі Лорен для зйомок фільму «Соняшники» (1970 рік), що проходили  в селі Чернечий Яр біля Диканьки на Полтавщині. Потім цю сукню акторка демонструвала на подіумі в Римі. Нині копію сорочки Софі Лорен зберігають у Решетилівському краєзнавчому музеї.

Ще одну вишиту «білим по білому» сорочку для Єлизавети ІІ – суто королівську – виготовили українські майстрині з Решетилівки. Відомо, що цю вишукану вишиванку для королеви створили у Всеукраїнському центрі вишивки та килимарства, що на Полтавщині. За словами художника Євгена Пілюгіна, відомого своїми килимами далеко за межами України, замовлення надійшло із королівського двору Великої Британії на вишиванку, оздоблену вишивкою «білим по білому» зі спеціальним орнаментом. Майстер підкреслює, що така вишивка є найбільш трудомісткою, а тому вимагає багато часу на створення і коштує дорого. Традиція вишивати білими нитками по білій тканині зародилася у Решетилівці. Технологію називають «білим по білому» або «біллю». Технологію цієї вишивки планують занести до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО з 2022 року.

Етнологиня Лідія Дика принесла на заняття свій власний рушник, який є двостороннім, але зворотній бік не відрізнити від лицевого, на ньому також немає вузликів. Рушник прикрашений мереживом, яке вив’язане гачком. Домотканий рушник досить довгий, поза три метри. Такими рушниками не втиралися, а прикрашали божниці з іконами в домівках, стіни й образи в храмах. Рушник як оберіг захищав оселю.

Українські обрядові рушники широко застосовувалися в українському побуті на родинах, хрестинах, сватанні, заручинах, весіллі, обдаруванні гостів на весіллі. В сумні дні похорон на вікна хати вивішували білі чисті рушники й хустки.

Для вишивки застосовували візерунків з символами Матері – восьмикутний візерунок у вигляді квітки або зірки; ромби позначають богиню Землі, що сприяє родючості; велика містична квітка або стилізована фігура жінки – Берегиня; грона винограду є символом створення сім’ї й міцного чисельного роду; дуб є символом сили; калина – символ родини й в широкому сенсі України; ніжні лілії – символ дівочої цнотливості, криси й чарівності; мак – символ захисту; червона троянда – квітка Сонця; хміль уособлює молоду сім’ю.

Кожний регіон має свою специфіку. Наприклад, на півдні України багато застосовується рослинних символів, використовується поєднання орнаментальних мотивів та вишивальних технік різних місцевостей тому, що тут мешкає змішане населення.

Пенсіонери поділилися враженнями:

Надія Біляєва: В Одесі найпопулярнішим є Вишиванковий фестиваль, коли люди збираються на вишиванкову ходу в українських вишиваних сорочках. На День Незалежності України йдуть усі – старі й малі. В ці дні  привозять багато вишиванок з інших регіонів, можна купити недорогі, а також коштовні сорочки.

Наталя Лисенко: Мода на все українське поширюється світом. Сорочки-вишиванки, хустки, кожушки, різноманітні прикраси у вигляді віночків – усе це можна придбати й скласти святковий привабливий образ.

Марія Фетісова.