Згідно с Указом Президента України «Про відзначення у 2018 році Дня пам’яті та примирення і 73-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» в ці травневі дні по всій Україні висловлюється повага ветеранам війни, шанується пам’ять про загиблих воїнів, жертв воєнних злочинів проти людяності.

Друга світова війна двічі пролетіла вогняним птахом по всій Україні, опалила кожну сім’ю і кожне людське життя. Для всіх нас війна – вічно у незгасній пам’яті. Події Другої світової війни вражають силою народного духу, величчю подвигу мільйонів, що піднялися на захист рідної землі.

З 5 по 10 травня до Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у відділах бібліотеки відбудуться тематичні заходи:

  • «Переможні сторінки Другої світової війни (1939-1945)» (презентація виставки-хроніки);
  • «У бій ідуть лише „старі“» (перегляд та обговорення фільму, до 45-річчя від часу виходу на великі екрани);
  • «У війни не жіноче обличчя» (презентація виставки та огляд творчості лауреата Нобелівської премії Алексієвич С.О., до ювілею письменниці);
  • «Голос війни: історія ветеранів» (презентація збірника);
  • «На любов своє серце настрою» (вечір авторської пісні, до дня народження Булата Окуджави).

Книжково-фотодокументальна виставка «Переможні сторінки Другої світової війни» – це історія мужності й самопосвяти в ім’я спільної перемоги над нацизмом. Шість довгих років палахкотіла Друга світова війна. Про неї створено історичні праці, літературні та музичні твори, живописні полотна, про неї розповідають документальні та художні фільми, театральні вистави, мемуари, але цей літопис був би неповний без фотографій воєнних років – свідків війни.

Хроніку війни відновлюють видання Українського інституту національної пам’яті  «Друга світова війна в історичній пам’яті України», «Битва за Дніпро», «Українські остарбайтери: доля і пам’ять», збірник наукових праць «Національна та історична пам’ять»…

Історичний нарис «Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ століття» висвітлює широке коло питань на основі критичного аналізу вже опублікованих матеріалів і нових масивів джерел одного з найбільш драматичних періодів історії України. На сторінках науково-популярного видання «Від Рейхстагу до Іводзіми» кілька знаних українських істориків виклали сучасний погляд на драматичні події Другої світової війни.

Не можна без хвилювання читати твори відомих письменників: «Україна в огні» Олександра Довженка, «Бабин Яр» Анатолія Кузнєцова, «Європа 45» Павла Загребельного…  

«У війни не жіноче обличчя»

Жінка і війна. Про це не можна говорити без хвилювання. Мати, любляча дружина, турботлива сестра чи кохана – вона на рівні з чоловіком рішуче і відважно стала на захист Батьківщини в грізні роки воєнного лихоліття. Воїном жінка ставала добровільно, за власним сумлінням. Медсестра, радистка, кухар, снайпер, зенітник, кулеметник, пілот вершили священну справу – боронили рідну землю від загарбників та виборювали перемогу.

У Червоній армії служило 127 тисяч представниць України. Змінивши ошатні сукні на військовий одяг, вони пройшли сувору школу бойового загартування, мужньо долали виснажливі фронтові незгоди, боролися з ворогом у партизанських загонах, антифашистському підпіллі. 27 українок удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Їхні прізвища стали символом незламності духу і волі.

Дівчина в сірій шинелі, В куцих, простих чобітках

Йшла, де взривались шрапнелі, Йшла з автоматом в руках…

Дівчата в бої йшли крізь ночі, З калюж умивались дощем,

Їм бачились коси дівочі Під грізним гарматним вогнем.

Недобрії очі лякали, І танків боялись в бою.

Але, як мужчини, вмирали. Землю обнявши свою.

 

За словами П. Загребельного, «Військо можна перемогти, жінку – ніколи».