З 2021 року, до 30-річчя Незалежності України (24.08.2021 р.), в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці імені М. С. Грушевського діє Музей української книги (далі – музей) – відділ популяризаторської та науково-дослідної діяльності.

Музей української книги в бібліотеці – це сучасна платформа для збереження та промоції української книжної культури, консолідації громадян навколо унікальної книжкової спадщини, формування загальнонаціональної ідентичності.

Ідея була спрямована на практичне втілення мрії. Проєкт, так званий опис проєктної ідеї створення музею української книги в бібліотеці, розробила ініціативна група науковців. Проєкт був підтриманий обласною державною адміністрацією, його створення реалізоване в рамках Програми секторальної бюджетної підтримки Європейського Союзу. І, нарешті, креативний простір музею став невід’ємною частиною бібліотеки, яка є пам’яткою архітектури північного модерну, збудованою у 1912 році за проєктом Адольфа Мінкуса і знаходиться в історичному центрі Одеси.

В приміщенні було зроблено сучасний ремонт, придбано технічне обладнання та меблі, оформлено книгосховище для раритетів ХІХ століття. Це – сучасний, багатофункціональний, комфортний простір з мультимедійним обладнанням та спеціальними стелажами для виставок книг та інших музейних експонатів.

В залежності від потреб, приміщення може бути сегментоване на декілька функціональних просторів, в тому числі простір для проведення майстер-класів, лекторіїв, облаштовано мінікінозал на 70 осіб. Окрасою музею є дієві експонати: аналог друкарського верстата Івана Федорова – ручний верстат високого друку (ручний поліграфічний прес), виготовлений за спеціальним замовленням, та офортний станок глибокого друку зі спеціально виготовленими автентичні штампи для літографії – дерев’яні матриці з обкладинкою «Острозької Біблії».

Відділ популяризаторської та науково-дослідної діяльності палко реалізує мету об’єднати освітян, науковців, діячів культури, молодь, громадян різної освіти та віку для консолідації та згуртованості заради національної ідеї – пишатися українською історією, українською книгою, місцем України в історії світового книгодрукування.

Між Одеською обласною універсальною науковою бібліотекою імені М. С. Грушевського та Державною архівною службою України, Національним Києво-Печерським заповідником, Музеєм книги і друкарства, видавництвом «Горобець», Громадською організацією «Одеська фотографічна асоціація» було підписано меморандуми про спільну діяльність.

За участі Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Державної архівної служби України, Одеського історико-краєзнавчого музею та інших наукових культурних закладів держави було проведено низку значущих заходів: «Названий історією мудрим: 1000 років від початку правління київського князя Ярослава Мудрого», «Ліна Костенко: «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», «Михайло Грушевський. Дух. Епоха. Людина», «Книжкова спадщина Петра Могили: погляд з ХХІ століття», «Українська державність: точка відліку», «Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність».

Завдяки співпраці з Державною архівною службою України на загальний огляд були представлені документи, які супроводжували процес боротьби України за незалежність в різні періоди її історії. Відвідувачі мали змогу побачити такі рідкісні видання як Конституція Варшавського сейму 1649 р., Гадяцька угода 1658 р., Універсали Української Центральної Ради, листи Михайла Грушевського, листи Володимира Винниченка та інше.

В музеї систематично проводяться виставки стародруків. Особливу популярність набула виставка «Повертаємо в Україну культурну спадщину» (за проєктом, започаткованим видавництвом «Горобець»). За словами директорки видавництва Ганни Горобець, «бібліотеки і музеї називають «будинками пам’яті», що зберігають «ключі від колективної пам’яті» націй і народів». Отже, фонд рідкісних видань, що експонує музей, отримав видання факсимільного типу: «Лавришівське Євангеліє» ХIV століття, яке зберігається в Національному музеї Кракова; «Віденський Октоїх» ХІІ-ХІІІ століть, що зберігається в Австрійській національній бібліотеці; «Луцький Псалтир» 1384 року, що зберігається в бібліотеці Медичі Лауренціана у Флоренції; «Холмське Євангеліє» ХІІІ століття; «Луцьке Євангеліє» ХIV століття; «Реймське Євангеліє. Кодекс-конволют» ХІ і ХIV століть. Це лише маленька частина рукописів, що зберігаються за межами України, наразі вони є безцінними реліквіями багатьох країн Європи, їх старанно оберігають, але для багатьох українців вони залишаються недоступними.

Бібліотека активно продовжує роботу щодо відбору книг до музейної експозиції, приділяючи особливу увагу старовинним книгам українською мовою, виданих в одеських типографіях. Для експозиції відібрали рукописну книгу початку ХІХ сторіччя «Октоїх, сиріч Осмогласник». Виникнення октоїха пов’язують з ім’ям візантійського імператора Іоанна Дамаскина, який упорядкував православний спів та виклав його у 8-ми ладах. Відібрано також і книгу Пантелеймона Куліша «Григорій Квітка і його повісті», виданої у 1858 році, і «Поезії Іосифа Федьковича» 1902 року видання, яку з першодруків і автографів зібрав, упорядкував і додав пояснення Іван Франко, і мовознавча книга М. Ф. Сумцова «Старі зразки української народної словесності» 1910 року видання. Експозиція ще 29-ти видань – це оповідь про українську книжність, що прищеплює любов до батьківщини та гартує патріотичний дух і свідомість.

Яскравим прикладом небайдужого ставлення до створення унікального національно-культурного та дослідницького простору в бібліотеці є Юрій Маслов – вчений, державний та громадський діяч, який передав до фондів музею 30 раритетних видань ХІІІ– ХVI століть. Щоб зрозуміти вагомість цього внеску, назвемо деякі з них: «Євангеліє» (1600 рік), «Євангеліє» (видано у 1773 році у Києво-Печерській Лаврі), «Молитовник» (Требник, виданий у Львові в Типографії братства у 1683 році).

В рамках договору про співпрацю з Громадською організацією «Одеська фотографічна асоціація» в музеї були організовані унікальні фотовиставки професійних фотографів зі всієї України, презентації яких відбулись з аншлагом, та стали яскравим доповненням виставок української книги. Кожна світлина виставки «Об’єктив + Об’єктивність. Українці – читаюча нація» розкрила особисту любов до читання, інтелект та мислення освіченої нації. Фотоекспозиція та презентація фотоальбому «Привоз – жива легенда Одеси» через фото колоритно поєднала минуле та сучасне Одеси. Виставка-медіація «Україна 30+: про що мовчать німі свідки історії» показала, що історія України налічує набагато більше ніж 30 років. Унікальну фотографічну колекцію було представлено на виставці «Вікентій Кугель. Погляд фотографа», яка стала безцінним внеском в культурну та історичну спадщину XX століття. З успіхом відбулась презентація книги-фотоальбому з такою ж назвою – розповідь про Одесу з 1913 по 1953 рр. Перед учасниками розгорнулась широка картина життя міста – від сімейних сюжетів до масштабних змін його долі.

Освітньо-пізнавальний проєкт «Українська святиня – дітям» тривав протягом року. Працівники музею відвідали 30 населених пунктів Одещини, щоб розповісти про шедеври й досягнення українського книгодрукування, а маленькі відвідувачі мали змогу самостійно надрукувати першу сторінку Біблії на верстаті – копії друкарського верстата Івана Федорова.

Наприкінці 2021 року був зафіксований Національний рекорд України «Найбільша кількість Амбасадорів у мережі представників української книги» з бібліотечних установ Одещини, які об’єднались, щоб нести місію популяризації історії української книги на локальному рівні.

Головним «героєм» онлайн-зустріч «Книга – Посол – Україна» стала книга «Скарби шведських архівів. Документи з історії України». Ця зустріч набула масштабності, бо попит на книгу перевищив її тираж.

Наразі триває дослідження «100 книжкових скарбів Одещини». Вже відібрано 100 книжкових шедеврів, що зберігаються у фондах бібліотек області, і невдовзі візуально та текстуально буде представлений огляд розвитку книжкового мистецтва України від витоків писемності до сьогодення.

Від початку повномасштабної збройної агресії рф проти України Музей української книги набуває ще більшої популярності та продовжує свою активну діяльність. Його експонати спростовують головні наративи російських ідеологів начебто Одеса «руський город». Відомі вчені-історики, краєзнавці, молоді науковці в циклі просвітницьких історико-патріотичних лекцій розповідають про знаменні історичні події України і краю, відомих українських особистостей та маловідомі сторінки історії Одещини. Тематика лекцій різноманітна. Це й розповіді про друкарню Івана Федорова, 450 років від часу заснування якої відзначається цьогоріч на державному рівні, і про видання «Історії України – Руси» Михайла Грушевського, і про важку долю його рідного брата Олександра Грушевського, і про справжнього поціновувача України – голову Одеси кінця ХІХ століття Павла Зеленого, і про інших патріотів української Одеси.

Громадські дискусії про деколонізацію в Одесі: «Імперія, колонія, постколоніальний синдром», «Сліди імперії в публічному просторі Одеси», «Місто вільних людей: з імперією чи без неї» були проведені разом з Платформою культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» та партнером проєкту «Зелений театр в Одесі».

Спільно з Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини ОВ(Д)А музей долучився до благодійної акції «Українська книга – для Херсону!», в якій взяли участь представники Благодійного фонду «Пам’ять. Гідність. Свобода», Громадської організації «Національно-культурне об’єднання афганська громада», Асоціації гагаузьких товариств України, Асоціації болгар України, Чорноморської «Просвіти».

Музей української книги за роки своєї діяльності визначив ефективну форму поліфонічного культурного простору для творчості та наукових досліджень, для презентацій українських книг та про Україну, для екскурсій та розповідей, для змістовного проведення вільного часу.