В рамках спільного проєкту Одеського зоопарку й Приморського терцентру проводяться лекції для підопічних центру, слухачів «Університету третього віку».

Цього разу тема лекції: «Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський», який очолює Ігор Гержик.

Тилігульський лиман знаходиться за 40 хвилин від Одеси. Його довжина – 60 км, сама широка частина – 4,5 км, за глибиною він глибше Азовського моря. Лиман – це затоплене морем гирло рік. На сьогодні рівень моря є вищим за лиман, що є неприродним процесом.

Особливістю заповідника є те, що він віддається на вічне користування тваринами, куди не пускають людей. Але через обмеження люди не мають можливості спілкуватися з тваринами, не знають своєї природи. На питання, які тварини належать до фауни України, були відповіді, що й крокодили. Еколого-просвітницька робота для учнів, студентів, навіть, пенсіонерів на сьогодні має ресурс для розвитку.

Інший шлях, коли в національному парку облаштовуються буферні зони ощадливого режиму землекористування з екотопами за периметром, дозволяє людям впізнавати флору й фауну України. Треба розумітися, що національний парк належить державі, а регіональний – громадам регіонального значення.

На прикладі Тилігульського парку: там є дачні масиви й поруч знаходяться дикі ділянки, де пасеться поголів’я скота, збирають сіно, є заповідне ядро, де не можна нічого. Степові ділянки там ніколи не орані плугом, де ростуть ковилі, які своєю кореневою системою укріплюють підґрунтя самих кріпких у світі чорноземів, боронять береги від ерозії.

Ковила лессінга занесено в Червону книгу. Саме там гніздуються чайки, карачки, кулики. Золоте кільце Тилігула включає степ як самостійну біоту, байрачні низькорослі леси в балках й низинах. Зарості комишу, де водяться риба, птахи, є фільтром води. Розрізняють комиш, рогозу, тростину. Тростина має ні аби який терапевтичний ефект подібний співам птахів. Такі сучасні методи терапії рекомендують людям, які мають розлади сну й інші психологічні проблеми.

Більш ніж чим 600 видів рослин, серед яких багато ендеміків: сон-трава, ятришнік болотний, українська орхідея; леонтиця одеська, проліска південна або проліска Ельвеза, тюльпани Іренка, адоніс, мишиний гіацинт, іриси. Проліска Іренка відомий своєю витонченістю, граціозністю – він найніжніший серед усіх видів. Тюльпани Іренка мають невеличкі ніжки, але вони є пращурами усіх інших тюльпанів з високими стеблами.

Фауна Тилігула характеризується різноманіттям птахів, більш ніж 285 видів з 400 відомих в Україні. Таким чином, дві третини всіх птахів України є на Тилігулі. Величезні колонії чайок й крачок гніздяться на островах, ізольованих від бурхливого світу. Гніздечка розташовані так близько, що досліднику складно пересуватися й уставляти ногу для наступного кроку серед них. А птахи сидять на гніздах буквально ніс в ніс. Кулік ходульник – рідкий вид, який за довжиною ніг у порівнянні з тілом, немає конкурентів. Ластівка-берегівка, одна з трьох видів в Україні, також гніздиться тут.

Серед комах поширені богомоли, папірцеві оси, жужелиці, перетинчастокрилі, метелики та багато інших. Багато рептилій, амфібій. Часто плутають водяних вужів з гадюками.

Метафорично, Тилігул в міжсезоння є транзитним вокзалом для міграції птахів. Річна крачка пролітає двічі 9 тисяч кілометрів у рік і її місто зимівлі в ПАР. Про це стало відомо після досліджень наукового відділу Тилігульського парку з проведенням кільцювання птахів. Полярна крачка долає шлях ще більше. Кільцювання надає інформацію не тільки з міграції птахів (шляхів й часу перельоту), але ще дозволяє вичислити вік птиці, бо кільце – це своєрідний пташиний паспорт, хоча на практиці повертається не більш 2-3% кілець. Сучасним й актуальним напрямком є бердворчинг – спостереження за птахами, з фотографуванням й слуханням пташиних пісень. Бердтворчинг прийшов з Європи, розповсюдився по світу. Багато його прихильників є в Одесі. Професійні бердтворчори змагаються поміж собою, хто більше побачив птахів різних видів. Українські тільки вчаться, тому інколи виникають питання щодо того, скільки насправді побачили й відмітили позначкою птахів. Ми ще можемо покривдити заради показників й нас дивує, що європейці ніколи не кривдять.

Процес евтрофікації, з яким на практиці стикався кожний з нас: коли простіші організми формують зони цвітіння води, пояснюється тим, що в водоростях є особливі клітини – ціанобактерії, які під дією сонячного світла синтезують хлорофіл. Таким чином, чим більш ультрафіолету потрапляє в водоймище, тим більш виникає хлорофілу, й тим більш зеленіше стає вода.

Маркером того, що просвітницькі лекції стають дуже популярними є показник відвідувань лекцій проєкт «ЗооПенХаб». Кожного разу не менш двадцяти осіб. Пенсіонери відгукнулися щодо участі в акціях з санітарного очищення берегів Тилігула.

Кожний з присутніх сприйняв мудрий заклик Ігоря Гержика: «Природа самовідновлюється. Природі не треба допомагати, їй не треба заважати».

Марія Фетісова.