Пенсіонери Приморського району, що отримують соціально-педагогічну послугу «Університет третього віку», вважають напрямок «Українська платформа багатонаціональної Одещини» найбільш актуальним. Слухачі вчать українську мову, спілкуються з носіями мови, а також пишуть творчі роботи. На цей раз тема твору спонукала через життєпис Марії Приймаченко, тлумачення її чудово-фантастичних розмальовок побачити своє оточення, покращити довкілля та екологію особистого світу, а також відчути в собі майстриню.

 

Деякі факти з життя Марії Приймаченко:

  • Марія народилася 12 січня 1909 року на Поліссі, у селі Болотня на Київщині; у дев’ять років  захворіла на поліомеліт;
  • мала і янголів-охоронців й знакових особистостей у своєму житті: журналіст Григорій Мєстечкін уперше привернув увагу до талановитої мисткіні;
  • на думку іспанського художника Пабло Пікассо, який у 1937 році побачив картини Марії Приймаченко на міжнародній виставці у Парижі, якби вона мешкала у Франції, то її слава була б більш гучна, ніж його. Шанувальниками її таланту були письменники М.Бажан, П.Тичина, М.Стельмах, М.Вінграновський; художниця Т.Яблонська,  співак Д.Гнатюк, режисер С.Параджанов та багато інших;
  • скандал із фінською фірмою «Марімекко» спіткав новій хвилі популярності Марії Приймаченко, відкрив її творчість світові: ліс з картини Приймаченко «Щур у дорозі» випадково впізнали, а фіни визнаючи факт плагіату відчули теплоту та відвертість української художниці стилю Art Naif.

 

Деякі особливості творчого почерку Марії Приймаченко:

  • малювала гуашшю або аквареллю на ватмані;
  • усі її картини мають заповнене тло кольором та деталями;
  • зображення звірів створюють нові метафори-посилання;
  • звірі олюдненні: носять вбрання як у людей, їхні очі подібні людським; гіперболізація подій – це особливий спосіб передання реалістичності фантастичного;
  • супровід картин підписами-промовками під її живописними сюжетами.

 

Промовки  Марії Приймаченко:

  • «Лежень ліг під яблунею, щоб яблуко саме упало в рот, а воно його в лоб»;
  • «Я гусей пасу. Чую – «чигирк», це крокодил під сороку. Дивлюсь – верба схилилась, на вербі крокодил. А біля крокодила – мартишка, жінка його. Він – у нірку, вона – на вербі. Отак, коли за звіра заміж підеш – у нього – своє, а в тебе – своє»;
  • «Кобра як устане, то і небо достане, а до Сонця достать – треба кобрів п’ять» (за міфом, змія перетворилася на райдугу і з’єднала небо із землею);
  • «Три буслики у горосі живуть у нас і досі…»;
  • «Сорока каже: «чі-чі-чі», Ой де ж нам спати? – На печі; Що ж нам пити? – Горілочку, Бо приїхали по дівочку»;
  • «Журяться рябушки: А вже скоро зима, А в нас хати нема. Обізвався зайчик –А я зими не боюся, У снігу сховаюся»;
  • «Куріпочки пляшуть і хліб пашуть»;
  • «Ворон дві баби мав – обох обнімав»;
  • «Веснянки-роговички – веселії птички».

 

Пенсіонери у творчих роботах поділились враженнями:

Ільяшенко Лариса Анатоліївна: Сьогодні ми зібралися, щоб відзначити 110-річчя від дня народження великого майстра українського декоративного малярства. Марія Овксентіївна народилася 12 січня1909 року у селі Болотня Київської області. Їй довелось закінчити тільки чотири класи місцевої школи. Багатий вплив на неї здійснила її бабуся, відома писанкарка. Зрозуміло, що майстриня є самородком й «людиною на радість іншим».

Задорожна Галина Миколаївна: На мою думку, Марія Приймаченко – це людина, як кажуть в народі, поцілована Богом. Вона, не маючи спеціальної освіти, змогла творити справжні шедеври. Її особиста думка, що освіта може вплинути негативно на Божій дар, має сенс й звичайно справедлива. І те що майстриня могла створювати шедеври різної техніки й тематики говорить про її позитивну енергетику та жагу до життя, хоч її життя не можна назвати легким.

Бабаєва Людмила Сергіївна: Марія Приймаченко народилася в простій українській сім’ї. Природа її нагородила безмежним талантом. Вона була душею дуже близька до природи та мала велике бажання малювати. Її роботи дуже яскраві, насичені багатою кількістю кольорів. Мальовки майстрині виконані у техніці примітивізму й схожі на звичайні дитячі малюнки. Вони дуже подобалися не тільки спеціалістам, але й головне  простим людям. Скромна й невимоглива людина, Марія Приймаченко, своєму таланту не надавала значимості, за що її ще більше любили люди.

Дразніна Валентина Сергіївна: Марія Приймаченкоукраїнська художниця-майстриня, яка є гордістю України. Ми, українці, маємо пишатися тім, що з нами поруч живуть талановиті люди, яких знають далеко за межами України. Велике розмаїття розмальовок Марії Приймаченко відкрило майстриню з суто українським характером.

 

Автор Марія Фетісова. Фото Ірини Бабій та Олени Д`якової.