Андрій Любка. Бібліотека без бібліотекарів

Вельмишановний пане Андрію! Відразу – я не є бібліотекаркою, але була прихильницею Вашого яскравого літературного таланту і залишаюся нею. Відвідувала з великим задоволенням Одеську обласну універсальну наукову бібліотеку імені Грушевського за напрямком «Українська платформа багатонаціональної Одещини», де слухачки «Університету третього віку» вивчали українську мову з кураторкою від бібліотеки Тетяною Мозговою.

До речі, сама вона запропонувала нам книгу Ваших есеїв. «Не перший, але й не другий» про Івана Франка – мій улюблений.

Метафора «саудаде» така ж доцільна й доречна нашому менталітету як й осінній синдром, якого ми останнім часом позбулися. Нам мріялося про середнеземноморське вічне літо. Але як показує життя бабине літо, молоде, спіле, зріле – чудова пора року й життя.

– Як, Ви його досі ще не читали книжок Андрія Любки? Візьміть, будь ласка, отримаєте задоволення. Його есеї схожі на смак на французькі вина. Він нагадує веселку й відбудовує мости між країнами і культурами. Він закоханий в Україну в Європі, й в Європу в Україні. Його гарно читати у подорожі й вдома під теплою ковдрою. Його читають молоді й зрілі. Він відновив оповідання як форму,що існує поміж sms й романом.

– Дякую, Ви мене переконали. Прийшов час читати молодих авторів.

Пане Андрію, Ви не втрачаєте цілу армію шанувальниць, професійних бібліотекарів, які віддано читали Ваші неперевершені есеї, складали для читачів гарні виставки й презентаційні ролики. Ви їх гарненько мотивуєте бути ще кращими.

Бібліотекар, крім професійних якостей, це – людина з великою мотивацією, яка постійно працює над собою.

Девіз бібліотекаря «Жодного дня без сторінки». Бібліотекарі давно вже вийшли на вулиці міста. Вони з’єднали музеї, кінотеатри, школи й ВИШі. Бібліотекарі увійшли в наше життя й наші серця.

Бібліотекар надихає на спілкування з автором, поєднує авторський текст з його біографією, просовує тексти, які пересічні читачі вважають вульгарною писаниною, коли «свої пишуть для своїх».

Бібліотекар – це лектор, оратор, організатор, естет, філософ, психолог.

Він є водночас містифікатором, ілюзіоністом, фокусником, навіть, престидижитатором. Є таке застаріле слівце, яке, на мою думку, найкраще відображає професійний сенс цієї професії сьогодні: прагнути самотужки стрибнути вище своїх можливостей.

До речі, ту реформу в бібліотеках, про яку Ви мріяли, наші бібліотекарки вже витягли на своїх тендітних плечах. Бібліотека імені Грушевського є сучасним хабом, де можна попрацювати, перепочити на м’яких пуфах, випити філіжанку запашної кави.

Пане Андрію, в Вас є шанс закохатися в Хортицю, Винницю, Одесу – не сумуйте за безвізом. Написати такі ж блискучі неперевершені есеї про українські міста. Ми на Вас очікуємо влітку в Одесі на «Зеленій хвилі» й, зрозуміло, в бібліотеці імені Грушевського.  

Записала Марія Фетісова.