Між сезонами на Одещині вже давно немає чітких меж, вони переходять один в другий вільно як хвилі морського побережжя. Але відчуття калейдоскопу цвітіння, від якого крутиться голова, включаються усі аналізатори почуття й відновляється бажання життя починається саме з цвітіння каштану, бузку, акації й – триває аж до цвітіння катальпи: з квітня до майже середини червня й кінця першої декади липня.

«КАШТАНИ ПАДАЮТЬ НА БРУК…». Одесити давно не конкурують з киянами за пальму першості відносно каштану – як символ Києва каштан закріплений на геральдичних зображеннях, тортом «Київським», морозивом «Каштан». «Каштан кінський», «гіркокаштан», «дерево-букет» – це все про каштан. Диво пробудження природи починається саме з цього дерева: каштан першим зацвітає, першим скидає листя восени. Навесні вистрелюють клейкі листочки, з крихітним суцвіттям свічечки посередині між ними, як в фільмі з зменшеною швидкістю – диво з див! Диво розтягнуте у часі, коли вибухне й запалиться свічка – знов охоплює хвиля справжнього щастя, тепла й любові. Каштан в контексті одеської культури співпадає зі святом 10 квітня, днем визволення Одеси від фашистських загарбників як салют перемоги і запалені свічі пам’яті героям-визволителям. Але каштан в останні роки дуже хворіє від зараження молю й потребує коштовного щеплення. Замінити каштан на одеських вулицях можуть платан, павловнія, катальпа.

«ПЛАТАН НА ІМ Я БЕЗСОРОМНИЦЯ» Завзяті одесити згадали про чудовий платан, який є в Одесі, навіть, пушкінський. Одна з самих приємних вулиць Одеси, Пушкінська, стала відомою на весь світ після Дерибасівської, завдяки платанові, який називають тут «безсоромницею» через особливість дерева скидати кору. Кондитерська фабрика «Одеса» випускала шоколадний набор «Пушкінський платан», який охоче покупали туристи.

«РІДНИЙ НАШ БУЗ-ОК ВІДВОЛІКАЄ ВІД СУМНИХ ДУМОК». Цвітіння бузку якось непомітно відсунуто вбік. Порівняно з незрівняною японською сакурою бузок такий собі банальний, ніби то не вартий пильної уваги. Медитації навесні, коли цвіте сакура, для японців як частина національної культури, сприяє відновленню. Але ж історія Одеси підказує, що бузок вартий уваги завдяки фестивалю «Буз-ok», що висвітлив творчість одеського художника Кіріака Костанді, композитора Сергія Рахманінова, сучасних митців, творчої молоді.

«ДИВО-ДИВНЕ АКАЦІЯ». Цвітіння акації – розкіш початку-середини літа – наповнює повітря ні з чим незрівняним ароматом ніжно білих, кремово-палевих суцвіть, схожих на старовинне мереживо. Асоціюється з неперевершеним «одеським міфом», легендою-оперетою Ісаака Дунаєвського «Біла акація». В побуті – це мед, стійкі парфуми. Життєлюбство акації надихає людину милуватися нею, черпати енергію. Так, біла акація має одну досить цікаву біологічну особливість. Інколи, спостерігаючи її насадження, можна побачити, як зустрічається золото осені з білосніжним цвітінням весни –диво-дивне акація може цвісти двічі на рік.

«ПЕРЕД ОДЕСЬКОЮ КАТАЛЬПОЮ НЕ ВСТОЯВ МАРЧЕЛЛО МАСТРОЯНІ, ЇЇ ВИСПІВУВАВ ОДЕСЬКИЙ ПОЕТ ВАСИЛЬ САГАЙДАК». Катальпа — макаронне дерево з квітами орхідеї та яблучним ароматом та довгими стручками, які з являються восени. Через великі красиві листя діти прозвали ці дерева «вухами слонів». Квіти його настільки чудові, що італійський актор Марчелло Мастроянні, коли гостював в місті, назвав їх «одеськими орхідеями».

Фестивалі, які висвітлюють акацію, каштан, платан, бузок, катальпу – сприятимуть в умовах сьогодення медитації, милуванню явищами унікальними. Включення медитацій в програми реабілітації після коронавірусу сприятиме скорішому відновленню тих, хто перехворів.

Пенсіонери поділилися враженнями:

Людмила Грубник: Як слухачка, яка відвідує «Творчу майстерню», брала участь в багатьох пленерах. Особливе середовище, наприклад, парку Перемоги, де ми збиралися на Івана Купала, дало можливість відпочити й зробити роботу. Ми малювали рослинний натюрморт. Зрозуміло, що останні штрихи були зроблені вдома, але настрій, світло й тінь, композиція – це все робили безпосередньо на пленері. Кураторка «Творчої майстерні» Шевченко Ольга Михайлівна вже багато років працює з пенсіонерами. Дякуємо!

Надія Біляєва: Мені цікаво поспілкуватися, взнати щось нове. Приєднуюсь до екскурсій на свіжому повітрі, вони корисні для здоров’я. Поки наші колежанки малювали, ми відпрацьовували вправи скандинавської ходи. Завжди працюємо в малокомплектних групах. Зрозуміло, що взимку можна було працювати в онлайн-режимі, влітку маємо мрію перейти до режиму офлайн – вживу.

Марія Фетісова.