Іван Карпович Карпенко-Карий (Тобілевич) (1845-1907) – український драматург, актор, режисер. Театральну діяльність розпочав у середині 60-х років XIX століття, організувавши разом з М. Кропивницьким аматорський гурток в Єлисаветграді ( тепер Кропивницький).

Як драматург виступав на початку 80-х років. Творчість І. Карпенко-Карого збагатіла українську драматургію високохудожніми новаторськими п’єсами.

Його соціальна-побутові драми «Бурлака», «Наймичка», «Безталанна», комедії «Мартин Боруля», «Розумний і дурень», «Сто тисяч», «Хазяїн», Суєта», «Житейське море», трагедія «Сава Чалий» розширили тематичні обрії української драматургії, сприяли утвердженню реалістичного сценічного мистецтва. В них, зокрема, з винятковою художньою силою було показано класове розшарування на селі.

Гра І. Карпенко-Карого – актора відзначалася життєвою правдивістю, поетичністю й силою почуття. З особливою майстерністю виступав він у виставах власних п’єс, виконуючи ролі калитки («Сто тисяч»), Пузиря («Хазяїн»), Терешка («Суєта»). У своїй драматургічній та сценічній діяльності І. Карпенко-Карий боровся проти антихудожніх тенденцій, обстоював ідею народного реалістичного театру.

Запрошуємо до кінця вересня до відділу мистецтв (провулок Маланова, 1) ознайомитись з книжково-ілюстрованою виставкою «Український драматург реалістичного мистецтва».

виставки