Пенсіонери, які є слухачами напрямку «Українська платформа багатонаціональної Одещини» соціально-педагогічної послуги «Університет третього віку», дякують газеті «День» (редакторка Лариса Івшина) за можливість впровадження онлайн-формату .
На цей раз увагу слухачок пригорнула замітка «Перша квітка на фарфорі» про знану мисткиню народної творчості України, яка не тільки сама закохалася у петриківський розпис завдяки сімейній династії, пронесла своє кохання впродовж життя, передала його українцям й світові — Ганну Павленко-Черниченко.
Інформативна замітка Марини Марченко має чудове супроводження у вигляді фотогалереї робіт Ганни Павленко-Черниченко (1919—2008 рр.). До речі, петриківський розпис у 2013 році було внесено до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.
Слухачки склали сумісними зусиллями невеличкий квіз про Ганну Павленко-Черниченко:
- Де саме народилася Ганна Павленко-Черниченко? Народилася Ганна, знана мисткиня петриківського розпису у майбутньому, зрозуміло, в с. Петриківка Дніпропетровської області.
- Хото була її мати? Мати, Параска Павленко, була однією з найбільш відомих майстринь петриківського розпису початку XX століття, вона прожила 102 роки, мала багато учениць-послідовниць, в тому числі, передала вміння своїй доньці.
- У якому віці дівчинка приїхала до столиці з Петриківки? У п’ятнадцятирічному віці.
- Де працювала Ганна Павленко-Черниченко? З 1944 року працювала на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі.
- Назвіть імена петриківських майстринь, з якими разом працювала Ганна Павленко-Черниченко? Ганна працювала разом з іншими майстринями з Петриківки: Марфою Тимченко, Вірою Клименко-Жуковою, Пелагеєю Глущенко та сестрою Вірою Павленко.
- Які матеріали для своїх робіт вибирала Ганна? Працювала, перш за все, на порцеляні та папері.
- Які техніки, крім петриківського розпису, були притаманні мисткині? Вона володіла темперою, гуашшю або аквареллю, а також робила вишукані блюда, чайні сервізи, величні декоративні вази, одна з яких прикрашає українську залу в ООН.
- Що вам відомо про творчий доробок мисткині ?Багата колекція з понад 300 творів художниці зберігається у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.
- Лауреаткою якої премії є Ганна Павленко-Черниченко? Ганна Павленко-Черниченко є лауреаткою премії імені Катерини Білокур, що свідчить про те, що в Україні є традиції і спадкоємність їм.
- Який мистецький спадок Ганни Павленко-Черниченко? Ганна Павленко-Черниченко залишила неоціненний мистецький спадок: станкові декоративні панно, твори книжкової графіки, художні листівки, ескізи розписів тканин та численні розписи на фарфорових виробах.
- Які назви мають роботи Ганни ?«Блакитні квіти», «Півні у квітах», «Півонії», «Букет фруктів у вазі», «Конюшина».
- Яка доленосна подія випала Ганні у роки навчання? Ганні випала доля намалювати першу квітку петриківського розпису на порцеляновому посуді, який у 1936 році привезли до Київської школи майстрів народної творчості, де вона навчалась.
- Скільки років Ганна працювала на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, візитівкою якого став фарфор, він був й гордістю всієї України ? 43роки.
- Які авторські технології мисткині? Вона користувалася традиційними мотивами, техніками і технологіями та привносила багато свого, авторського. ЇЇ манері притаманне використання напівтонів з розтяжкою в кольорі. Це коли на пензлик набирається два кольори, завдяки чому здійснюється плавний перехід одного кольору в інший. Фіолетовий та коричневий — її улюблені. Використовувала солі, які давали свій декоративний ефект, але працювати з ними було важко, адже після випалу колір фарб змінюється і художник ніколи не знав, який результат отримає.
- Якщо ви людина старшого віку, то, мабуть, пам’ятаєте магазин «Фарфор-фаянс» на Хрещатику, що ви купували там на згадку про Київ? Там сяяли красою барвисті столові, чайні, кавові сервізи, вази, свічники, блюда, наповнені національним колоритом – можна було купити на вибір що завгодно.
Пенсіонери поділилися враженнями:
Марія Фетісова: Чомусь згадую магазин «Фарфор-фаянс» на Хрещатику, який дивував розмаїттям українського посуду. Колись матуся купувала там дуже просту парну столову прикрасу у вигляді грибочка і перця, собі й сестрам. Я була зачарована трьома чайниками з голубими квітами, які привезла вже матусі.
Людмила Грубник: мені подобалася фотосесія на сторінках газети «День», дуже якісні фото, дуже гарні вироби. Просто чудові!
Надія Біляєва: Ганна Павленко-Черніченко і Катерина Білокур вплинули на слухачок. Їхні біографії складні. Кожна виборювала право на творчість. Але Ганна продовжила сімейну традицію, їй було напевно легше.
Записала Марія Фетісова.
Залиште коментар