Пенсіонери, які є слухачами напрямку «Українська платформа багатонаціональної Одещини» соціально-педагогічної послуги «Університет третього віку», дякують газеті «День» (редакторка Лариса Івшина) за можливість впровадження онлайн-формату .

На цей раз увагу слухачок пригорнула замітка «Перша квітка на фарфорі» про знану мисткиню народної творчості України, яка не тільки сама закохалася у петриківський розпис завдяки сімейній династії, пронесла своє кохання впродовж життя, передала його українцям й світові — Ганну Павленко-Черниченко.

Інформативна замітка Марини Марченко має чудове супроводження у вигляді фотогалереї робіт Ганни Павленко-Черниченко (1919—2008 рр.). До речі, петриківський розпис у 2013 році було внесено до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.

Слухачки склали сумісними зусиллями невеличкий квіз про Ганну Павленко-Черниченко:

  1. Де саме народилася Ганна Павленко-Черниченко? Народилася Ганна, знана мисткиня петриківського розпису у майбутньому, зрозуміло, в с. Петриківка Дніпропетровської області.
  2. Хото була її мати? Мати, Параска Павленко, була однією з найбільш відомих майстринь петриківського розпису початку XX століття, вона прожила 102 роки, мала багато учениць-послідовниць, в тому числі, передала вміння своїй доньці.
  3. У якому віці дівчинка приїхала до столиці з Петриківки? У п’ятнадцятирічному віці.
  4. Де працювала Ганна Павленко-Черниченко? З 1944 року працювала на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі.
  5. Назвіть імена петриківських майстринь, з якими разом працювала Ганна Павленко-Черниченко? Ганна працювала разом з іншими майстринями з Петриківки: Марфою Тимченко, Вірою Клименко-Жуковою, Пелагеєю Глущенко та сестрою Вірою Павленко.
  6. Які матеріали для своїх робіт вибирала Ганна? Працювала, перш за все, на порцеляні та папері.
  7. Які техніки, крім петриківського розпису, були притаманні мисткині? Вона володіла темперою, гуашшю або аквареллю, а також робила вишукані блюда, чайні сервізи, величні декоративні вази, одна з яких прикрашає українську залу в ООН.
  8. Що вам відомо про творчий доробок мисткині ?Багата колекція з понад 300 творів художниці зберігається у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.
  9. Лауреаткою якої премії є Ганна Павленко-Черниченко? Ганна Павленко-Черниченко є лауреаткою премії імені Катерини Білокур, що свідчить про те, що в Україні є традиції і спадкоємність їм.
  10. Який мистецький спадок Ганни Павленко-Черниченко? Ганна Павленко-Черниченко залишила неоціненний мистецький спадок: станкові декоративні панно, твори книжкової графіки, художні листівки, ескізи розписів тканин та численні розписи на фарфорових виробах.
  11. Які назви мають роботи Ганни ?«Блакитні квіти», «Півні у квітах», «Півонії», «Букет фруктів у вазі», «Конюшина».
  12. Яка доленосна подія випала Ганні у роки навчання? Ганні випала доля намалювати першу квітку петриківського розпису на порцеляновому посуді, який у 1936 році привезли до Київської школи майстрів народної творчості, де вона навчалась.
  13. Скільки років Ганна працювала на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, візитівкою якого став фарфор, він був й гордістю всієї України ? 43роки.
  14. Які авторські технології мисткині? Вона користувалася традиційними мотивами, техніками і технологіями та привносила багато свого, авторського. ЇЇ манері притаманне використання напівтонів з розтяжкою в кольорі. Це коли на пензлик набирається два кольори, завдяки чому здійснюється плавний перехід одного кольору в інший. Фіолетовий та коричневий — її улюблені. Використовувала солі, які давали свій декоративний ефект, але працювати з ними було важко, адже після випалу колір фарб змінюється і художник ніколи не знав, який результат отримає.
  15. Якщо ви людина старшого віку, то, мабуть, пам’ятаєте магазин «Фарфор-фаянс» на Хрещатику, що ви купували там на згадку про Київ? Там сяяли красою барвисті столові, чайні, кавові сервізи, вази, свічники, блюда, наповнені національним колоритом – можна було купити на вибір що завгодно.

Пенсіонери поділилися враженнями:

Марія Фетісова: Чомусь згадую магазин «Фарфор-фаянс» на Хрещатику, який дивував розмаїттям  українського посуду. Колись матуся купувала там дуже просту парну столову прикрасу у вигляді грибочка і перця, собі й сестрам. Я була зачарована трьома чайниками з голубими квітами, які привезла вже матусі.

Людмила Грубник: мені подобалася фотосесія на сторінках газети «День», дуже якісні фото, дуже гарні вироби.   Просто чудові!

Надія Біляєва: Ганна Павленко-Черніченко і Катерина Білокур вплинули на слухачок. Їхні біографії складні. Кожна виборювала право на творчість. Але Ганна продовжила сімейну традицію, їй було напевно легше.

Записала Марія Фетісова.