Пенсіонери Приморського району напрямку «Українська платформа багатонаціональної Одещини» соціально-педагогічної послуги «Університет третього віку» в умовах карантину втілюють в життя дистанційну форму навчання, використовуючи газети «День» (редакторка – Лариса Івшина) й «Чорноморські новини» (редактор – Іван Мельник).

Цього разу читали й обговорювали інформацію з газети «День»: «У Одесі суд присудив двом крадіям читати твори Тараса Шевченка, Марка Твена і Джека Лондона»:

«Малиновський районний суд Одеси вирішив змусити крадіїв прочитати твори Марка Твена, Джека Лондона і Тараса Шевченка. Суд пояснив це тим, що література допоможе обвинуваченим краще сформуватися як особистості.

Про це йдеться у рішенні суду, передає Hromadske.

Так, молодики віком 19 та 23 роки в січні 2021-го вдерлися на штрафмайданчик і хотіли обікрасти два автомобілі. Проте забрати предмети зловмисники не встигли: їх помітила охорона, тому рюкзак з украденим довелося покинути.

Пізніше один з обвинувачених повернувся на штрафмайданчик, щоб усе-таки забрати рюкзак, однак його затримала поліція. Зрештою зловмисники визнали свою провину. Суд вирішив, що хоча обвинувачені й повнолітні, «фактично за своїм розвитком вони ще діти». Це в суді пояснюють їхньою примітивною мовою з малим словниковим запасом і недбалістю під час крадіжки (наприклад, вони мали при собі власні документи).

Також з’ясувалося, що обвинувачені майже нічого не читають і зовсім не пам’ятають шкільної літератури.

Зрештою суд визнав молодиків винними у крадіжці. Вони отримали 3 роки тюрми умовно з іспитовим терміном на 1 рік.

За цей час вони мають прочитати «Пригоди Тома Соєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна» Марка Твена, «Біле Ікло» Джека Лондона та вірш Тараса Шевченка «Минають дні, минають ночі».

Чим керувався суддя, який виніс безумовно незвичайний, дуже толерантний вирок, при складанні переліку рекомендованих книжок, серед яких два американських автора й один український? Нехай питання залишається риторичним, але доцільним було б назвати хоча б одного й з одеських письменників. Наприклад, Володимира Рутківського, дитячого письменника, лауреата Шевченківської премії за  історичну трилогію для дітей «Джури» 2007-2010 роки –  «Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен». До речі, можна скласти гарний перелік книг для вільного читання. 

Надія Біляєва: На мою думку, двійка злодіїв нагадала судді самих Тома Соєра й Гекльберрі Фінна, які підросли, але залишилися дітьми – саме тому він рекомендував такі книги для ознайомлення. Суддя є дуже хорошою людиною, яка вболіває за сьогодення й молоде покоління.

Тетяна Куліковська: Проводжу постійно виховні бесіди для молоді Приморського району. Завжди готуюсь, замислююсь, що саме говорити, які наводити приклади з свого життя. Зрозуміло, діти є дуже мобільними, користуються різними гаджетами, знають декілька мов. Але треба зміцнювати зв’язок поколінь, поки це ще можливо.

Марія Фетісова.