Журналістка і математик, поетеса й розробниця електронних мікросхем, багаторічна очільниця фонду, який опікується підтримкою української культури в Україні й за кордоном. А ще – племінчата праправнучка Тараса Шевченка по лінії його старшої сестри Катерини. Усе це – про Людмилу Красицьку. Жінка, яка народилася в Росії, а зараз, вже багато років, мешкає у Києві, досконально знає свій родовід. Вона, як і її відомий предок, пише поезію та прозу й не шкодує сил та часу на громадську роботу.

 

До роковин перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі Радіо Свобода поспілкувалося з родичкою Кобзаря в четвертому поколінні.

Пенсіонери Приморського району сумісними зусиллями склали квіз:

  1. Як звали старшу сестру Тараса, що вам відомо про неї?

У Шевченка була старша сестра Катерина. Вона – на слуху. Всім відомо, що вона була за няню для Тараса. Вона доглядала за ним маленьким, він був до неї дуже прив’язаний. Незадовго до смерті їхньої матері Катерина вийшла заміж неподалік від Керелівки – за сім верст, у село Зелена Діброва – за Антіна Красицького. Тарас навідувався до неї, коли залишився сиротою. Хата була в центрі села, вона не зберіглася. Зараз там – парк. Катерина намагалася затримати Тараса якомога довше в хаті, але там жили ще й інші родичі і він соромився залишатися, бо розумів, що то – зайвий рот. Вона його відмивала, прала йому одяг і відправляла назад.

  1. Що знаєте про рід Красицьких?

Від Катерини, по цій гілці Антіна Красицького й пішов рід Красицьких. Рід досить відомий. У Катерини було 12 дітей, продовження роду дали четверо: троє братів і сестра Федора. Найстарший син Катерини – Степан. Його син Фотій Красицький – видатний український художник-портретист, автор першого українського підручника з малювання. Дуже цікава особистість. Близький до Івана Франка, до Лесі Українки. Вона називала його «Фотіком». У садибі Фотія у Києві є дерева, посаджені й Франком, і Лесею. Це племінчатий онук Шевченка.

  1. Що відомо про Дмитра Красицького?

По середньому синові Катерини племінчатим правнуком Шевченка був Дмитро Красицький – відомий український письменник, який займався шевченківською тематикою. У нього вийшло багато книг, зокрема про дитинство й юність Шевченка.

  1. Що відомо про Максима Красицького?

Наймолодший син Катерини  – Максим. У Максима була купа дітей, серед них – і дід Дем’ян. У нього була дочка Надія Дем’янівна.

  1. Про Фонд Тараса Шевченка.

Створено фонд, який не підтримується державою, і працює своїми силами – силами членів правління, інколи – меценатів, – підтримуємо українську культуру. До фонду входять зокрема, діячі культури й науки України. Були в ньому і далекі родичі Шевченка – по троюрідних братах Шевченка. Ці люди зберігали також пам’ять й знали свій родовід.

  1. Фонду Шевченка 30 років. У яких напрямках ви працювали?

Фонд має назву: Всеукраїнський благодійний культурно-науковий фонд Т.Г. Шевченка. Ми не пишемо – «імені Шевченка». Так вирішили: якщо засновниками були родичі Шевченка, то не пишемо «імені», а просто – Шевченка. Від його імені фонд й працює.

  1. Який спектр роботи Фонду?

Фонд має широкий спектр напрямків роботи. На початку 90-х років, коли вища освіта була в жахливому стані й не було навіть вузівських конференцій, ми започаткували разом з Міністерством освіти й проводили сім років поспіль студентську конференцію «Розбудова держави: духовність, екологія, економіка». Кількість учасників сягала пів тисячі, брали участь практично всі виші України – і державні, і приватні.

  1. Що відомо про започатковану міжнародну премію з 1994-го року за подвижницьку діяльність у відродженні української держави «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» ?

Премія надається – одному закордонному представнику й двом з України, визнаним в Україні й світі діячам. Цього року, приміром, у нас цю премію отримує Вахтанг Кіпіані. Уже 80 лауреатів усього. Хочемо підготувати про них видання. Наразі ця премія без фінансової складової – лише як відзнака.

  1. А зараз які є сучасні проєкти?

На сьогодні проходить два важливі заходи. Один – щорічний всеукраїнський квест-марафон «Чи знаємо ми Тараса Шевченка?». Участь беруть усі навчальні заклади – школи, виші. Надзвичайно активна Донеччина й Одещина. Дуже цікаві відповіді надходять. Триває цей захід із 9-го березня по день Поминальної суботи, що перед Трійцею.

  1. Відвідування Каніва.

Канів, де похований Шевченко, відвідуємо не 22 травня, а в Поминальну суботу перед Трійцею. Відроджуємо цю свого часу дуже шановану дату. Цього дня створювалося Братерство тарасівців, цього дня збиралася в Каневі вся Україна: ставилися намети, варився куліш, люди поминали Шевченка. Цього року цей день – 19 червня.

  1. А інші проєкти?

Цього року 30 років Незалежності України. Разом з Міністерством оборони ми проводимо конкурс віршів та малої прози «Свою Україну любіть». Долучаємо волонтерів. Немає першого чи другого місця, а є – прийняті або відхилені роботи. За підсумками ми видаємо збірку – на зразок Шевченкової захалявної книжечки, куди входять найкращі роботи. Цього року ми випускатимемо четверту збірку.

  1. Шевченків родовід, скільки є нащадків зараз?

Шевченків родовід надзвичайно розгалужений. Якщо, наприклад, взяти двох сестер і двох братів Тараса, які дали продовження роду, то дітей у них було 30, а у цих дітей – вже 90. Геометрична прогресія. Шевченко нас об’єднує в глибині часу. У двох сестер і двох братів Тараса Шевченка було 90 внуків – зі слів родички Кобзаря.

22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева. Помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі, там на Смоленському кладовищі його спочатку й поховали. Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, перевезли в Україну й перепоховали. У 1925 році на місці поховання створили Канівський державний музей-заповідник «Могила Т.Г. Шевченка», а у 1939 році спорудили бронзовий монумент.

Пенсіонери поділилися враженнями:

Надія Біляєва: Шевченкіана дуже розгалужена тема з різними напрямками. Так, цікавою темою є про пам’ятники Шевченку, про його поетичний й художній доробок, а також театральні вистави.

Людмила Грубник: Про родовід дуже цікава тема, сьогодні вона модна – кожний намагається зазирнути в архіви та історію.

Олена Д’якова: Для одеситів є рідною темою проект «Тарасів дім» та зв’язок Шевченка з Варварою Репніною, з якою він листувався.

Марія Фетісова.