В Міжнародному культурному центрі «UNION» була створена неперевершена атмосфера великої вдячності Юрію Кузнецову (1953-2016), заслуженому діячу мистецтв України і живої веселої людині, яка назавжди залишилася в нашої пам’яті. Музикант 57 років професійно займався в музикою.

Він ніколи не бачив як тапер грав в німому кіно, але його руки передають звуки саме так. Він проніс через все життя образ П’єро: сміх скрізь сльози. Борис Барський пригадав як Юрій Кузнецов зіграв в виставі «Маски-шоу» Бетховена не як великого музиканта, а як трагічну глуху людину й було дуже зрозуміло глибину трагедії і велич таланту великого музиканта.

Учні Кузнецова, а їх ціла плеяда і всі вони є досвідченими  майстрами, які знаходяться зараз по всьому світу. За їхніми свідченнями, Юрій Кузнецов був вчителем з дуже цікавою авторською методикою, він ніколи не говорив «роби як я сказав», але «дивись на мене, я все покажу» – й кожний учень відчував піднесення як на небеса. Учнями зроблено аранжування всіх робіт великого Маєстро.

Завжди для нього тема кохання була самою головною. Наталя Ертнова – більш ніж дружина, вона і кохана, і однодумниця. Всім пощастило розділити вечір пам’яті Юрія Кузнецова, він зібрав всіх разом. Він як ніхто інший мав дар передавати почуття через серце. Слова для нього менш важливі, головними і важливими були звуки. Його філософський вислів: «Будьте щасливі за найменшої можливості…», – дуже актуальний і зрозумілий в сьогоденні.

Марія Фетісова.