Ветерана української преси, відомого одеського журналіста, учасника партизанського підпілля в м. Березівці в 1941-1944 роках – Бориса Івановича Дуброва – від всього серця й душі поздоровляємо з Днем партизанської слави!

В 2020 році Борис Іванович Дубров відсвяткував своє 90-річчя й 70-річчя роботи в пресі. Так, в 1950 році він став завідувачем відділу культури Тернопольскої обласної газети «Вiльне життя», і з тієї пори його професійне життя пов’язане з журналістикою. Тридцять років, з 1954 року, працював в одеській обласній газеті «Чорноморська комуна» (тепер – «Чорноморськi новини»), якій він присвятив книгу з назвою «Все, що мав у життi…».

Борис Дубров – автор книги «Вiйна i доля», яка вийшла у 2010-му році у видавництві «Астропринт» тиражем 300 екземплярів. Його книга – документальна повість про діяльність Березівської підпільної організації, членом якої автор був ще підлітком. Частину тиражу книги автор подарував міським бібліотекам; друга частина швидко розійшлася, став раритетом.

Одеська обласна організація НСЖУ презентувала книгу й опублікувала з неї уривок; відмітила, що автор книги продовжив чесну розповідь про героїв війни. Так, він в своїх очерках збірника «Солдатская слава» розповів про всіх повних кавалерів ордену Слави, уродженців Одещини і України.

Пам’ять у ветерана прекрасна – це перший секрет його довголіття. Борис Іванович запитав, чи знайомі ми з подіями сьогодення, саме в ніч на 22 вересня 1941 Григорьєвський десант – тактичний морський десант, який висадився Черноморським флотом на узберіжжя Чорного моря в районі селища Григорьєвка Комінтерновського району Одеської області для сприяння контрудару оборони під Одесою наших військ. Ветеран згадує, як конструював радіоприймач, завдяки якому отримали повідомлення, що десант висаджено, а війська противника посунуто на вісім кілометрів.

Ще одним секретом довголіття Бориса Івановича є добре відношення до людей, особливо до молоді. Так, наш ветеран побажав молодим працювати й отримувати задоволення від праці й отриманих результатів, а для цього не відбувати номер, а робити справу з розумінням й відповідальністю.

Самим головним секретом довголіття стала міцна й надійна сім’я, якою Борис Іванович пишається. З дружиною, Лілією Миколаївною, яка була головним лікарем другого пологового будинку, він в шлюбі вже шістдесят років. Сімейне дерево Дубрових розлоге й дало добру поросль: син Микола, донька Галина, внук Гліб, внучка Наталя, правнук Марко. Марко скоро святкуватиме два рочки, а Наталя, яка закінчила Морську академію, заключатиме брак з Тимуром.

Співробітники територіального центру Приморського району поздоровили ветерана з Днем партизанської слави і вручили матеріальну допомогу від Одеської міської ради.

Бажаємо ветерану здоров’я, щастя й творчих звершень!

Записала Марія Фетісова.