12 березня 2017 року в Одеській ОУНБ ім. М. Грушевського відбулась презентація книги «Іван та Юрій Липи» з серії «Знамениті українці» видавництва «Фоліо». Автори видання – одеські історики Ігор Стамбол – кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник Інституту бібліографічних досліджень НБУВ та Світлани Кучеренко – заступник голови правління Благодійного фонду імені Івана та Юрія Лип.
Книга присвячена видатним діячам, чиє життя та діяльність пов’язані із нашим рідним містом – Івану та Юрію Липам, і містить нові факти громадської, політичної, літературної та культурної діяльності батька і сина, знайдені у документах, творах, листах і спогадах Лип та їх сучасників.

Автори видання – одеські історики Ігор Стамбол та Світлани Кучеренко

…На початку XX століття, коли до Одеси приїхав Іван Липа, вона була найбільшим містом підросійської України. І.Л. Липа працював на лікарських посадах у притулку, в санітарному пункті під час епідемії чуми де спільно з двірниками й поліціантами спалював речі з заражених домів і квартир. Та завжди Іван Липа залишився лікарем для бідних.

Таким Одеса побачила Івана Липу

Цього часу розпочинається налагодження зав’язків із одеською громадою – з лікарем І. Луценком, юристом та поетом С. Шелухиним, мовознавцем М. Комаровим, яскравий склад якої призвів до сплеску національного руху. Посприяла налагодженню міжособистісних зв’язків з українською інтелігенцією подія відкриття пам’ятника І. Котляревському. Полтавські урочистості привернули увагу до статусу української мови.

Іван Липа виступає як літератор, він редагує і видає літературний альманах «Багаття», до якого увійшли твори тодішніх класиків української літератури: Б. Грінченка, П. Мирного, І. Франка, О. Кобилянської, М. Вороного та ін. Крім того, у виданні дебютував молодий літератор О. Кандиба, звісний під псевдонімом Олександр Олесь.

Іван Липа активно долучився до створення україномовних газет в Одесі й надсилав до них чимало своїх статей. Часто друкувався в українських часописах «Діло», «Народ», «Правда», «Буковина», «Зоря», «Літературний Науковий Вісник» та ін.

Крім того, був пов’язаний із кількома політичними силами.

Знаковою подією для Одеси стало утворення товариства «Просвіта» як наслідку революції 1905–1907 років. Іван Липа долучився до організації товариства, брав участь у його діяльності і входив до правління.

Перша російська революція завершилася скасуванням демократичних свобод, внаслідок цього в Одесі була закрита «Просвіта». Але українська громада не здавалася, був створений «Український клуб Одеси», згодом – культурницьке товариство «Українська хата».

Громадська діяльність разом із відданістю лікарській професії надала Івану Львовичу великого авторитету серед робітників району, в якому він проживав. Тож, коли революційні події 1917 року докотилися до Одеси, відомого лікаря для бідних обрали українським комісаром міста.

Візитівка Івана Липи. 1917 року обіймав посаду комісара міста Одеси

Іван Липа заснував разом із сином Юрієм видавництво «Народній Стяг» в Одесі та активно дописував на політичну тематику до кількох газет, що з’явилися після революції.

Українська національна революція, як відомо, пішла не тим шляхом, яким вона мала б розвиватися, аби звільнити народ від колоніальної залежності – не націоналістичним.

Як зазначається в анотації, оглядаючись на своє життя, Іван Липа писав: «…Якби довелося наново вибирати шлях, то тільки цей і взяв би».

Під час презентації

Світлана Кучеренко анонсувала презентацію видання, що містить всю збережену поезію та малу прозу медика і мислителя Юрія Івановича Липи: не раз друковані вірш, драматичні поеми, переклади і новели доповнено малознаними та нещодавно виявленими публікаціями, котрі ніколи не перевидавались або були недоступні для загалу – понад 200 творів, написаних протягом 1918-1938 років.