«Кропив’яні заговини, «Троєручиця», є святом за календарем Православної церкви. Саме 11 липня згадують преподобних Павла лікаря, Сергія і Германа, Валаамських чудотворців та ікону Божої Матері «Троєручиця».

Цей день прозвали Кропив’яними заговинами через те, що це останній день, коли можна зварити смачний борщ з кропивою – далі рослина втрачає свою цілющу силу та страва буде менш смачна. 

За повір’ями, виткане кропив’яне полотно або виплетений кропив’яний рушник перед днем Петра і Павла захищають від болю в попереку. Люди намагалися рвати її та плести голими руками, бо вірили, що після цього руки не болітимуть та стихнуть болі в суглобах. Вважали, що пекуча кропива молодить і чистить кров».

Цілющі властивості кропиви відомі здавна. В казках та легендах у великих темницях, де знаходилися у заточенні красуні-принцеси, час плинув дуже вільно. Принцеси плели для своїх рицарів-визволителів захисні кольчуги зі спеціально заготовленої сировини з кропиви – трести: просушених й очищених стеблин кропиви.

В Україні дівчата збирали зілля, щоби годувати худобу й птицю. Кропива йшла в їжу вдома, з неї готували зелений борщ. Для такого борщу кропиву мішали з щавлем.

Ще люди примітили, що кропива допомагає довше зберегти швидкопсувні продукти. Так, якщо на риболовлі випатрати рибу, а потім обкласти і набити її кропивою, то вона буде зберігатися набагато довше. Навіть курку від бабусі з села довезти у місто краще, якщо її тушку перекласти кропивою.

Напари з кропиви зменшують біль в суглобах, полегшують стан при ревматизмі й радикуліті. В старовинних книгах з фітотерапії написано, що «кропива є ліком від ста захворювань».  

Напередодні Івана Купала кропиву розкладали на вікнах та порогах, вішали на дверях — від відьом, чаклунів. А перед купанням у річці її кидали у воду для захисту від русалок та водяника. Були легенди, за якими прокляті або грішні люди стають кропивою, мабуть, вони вже неактуальні, якщо рослина має такий лікувальний ефект.

Пенсіонери поділилися враженнями:

Людмила Грубник: Згадую з дитинства яка пекуча кропива, коли вскочиш в зарослі трави. Борщ звичайно також пам’ятаю з кропиви. Зараз хазяйки в продавців цікавляться чи немає кропиви й звідки привезена – цінується екологічність. Люди забувають, що треба прикласти свої руки, встати до світу, вклонитися кропиві, подякувати їй – тоді буде здоров’я.

Надія Біляєва: Люди повертаються до себе, своїх відтоків – це добре. Пекуча кропива нагадує, що треба піклуватися про себе.

Марія Фетісова.