Маленькі містечка приємно вражають своїм інтересом написати історію, притягнути туристів. Зрозуміло, що томат, без якого пересічний українець вже не бачить свою літню тарілку, як арт-об’єкт не є дуже великим креативом. Вражає те, що світогляд сучасної людини на очах змінюється й акцент від імперських амбіцій до маленьких щобуденних реалій має цілющий ефект.

З українських ЗМІ:

«Томатна столиця: на Вінничині встановили пам’ятник овочу. Таким чином жителі села Велика Кісниця вшанували агрономічну культуру, якою славиться їхня земля (М, 09.12.2020).

У Великій Кисниці, що на Вінничині, встановили пам’ятник томату. Про це повідомляється на сторінці соціально-економічного проекту “Z міста V село”, що займається розвитком зеленого туризму села. Пам’ятник томату у Великій Кісниці. Фото: Z міста V село 1,5-метровий кам’яний овоч ентузіасти розмістили на перехресті головних доріг Великої Кисниці. Виготовлено пам’ятник із пісковика, який теж видобувають у Вінницькій області. Над ним працювали львівські майстри Василь Лев та Сергій Грицалюк. Усі роботи з облаштування та встановлення пам’ятного знака проведені силами та коштами місцевої громади. Про початок робіт над скульптурою томату було оголошено наприкінці вересня. Представники проекту “Z міста V село” спільно із представниками сільської громади обирали місце для розташування та регулярно звітували про пророблену роботу на сторінці у Facebook. Днями будівництво завершилося, але офіційне відкриття довелося відкласти — через коронавірусну ситуацію в Україні. Та незважаючи ні на що, місцеві жителі задоволені. “Як гарно томат прикрасив в’їзд у село! Кожна нова родзинка, зроблена з любов’ю, придає нових сил, натхнення, бажання творити далі. Кісничани цьому — яскравий приклад!” — коментує допис про завершення робіт Мирослава Марченко. Розробники проекту пояснюють встановлення пам’ятника саме томату тим, що Велика Кисниця по праву може називатися помідорною столицею Вінничини. У селі чимало людей займається рослинництвом, але томат — найпопулярніша культура. Його вирощує понад 200 родин. Крім того, створення подібної пам’ятки є вкладом у розвиток зеленого туризму регіону. Паралельно із “томатним” пам’ятником, “Z міста V село” займаються у Великій Кісниці будівництвом хат-готелів, оглядових майданчиків, а також планують створити “Музей велосипеда”. Якщо ви не з Вінничини і не вирощуєте екологічно чисті помідори, то “Коментарі” порадять, як правильно вибрати ці овочі без “хімії”.

Але ж про томати відомо, що не тільки на Вінниччині вони є вшанованою агрокультурою. Добре ростуть томати й на Запоріжжі. 

Слава томату! Орігінальний пам’ятник томату встановлено в живописному містечку Кам’янка-Дніпровська Запоріжській області. Він був відкритий в 2009 році (більш ніж на десять років раніше, ніж на Вінниччині). Основний дохід місцеві жителі отримують завдяки вирощуванню різноманітних овочів й фруктів за сезоном. Серед них, зрозуміло, є й томати. Саме вони першими з’являються на ринках з початку травня. Місцеві називають томати своїми годувальниками, тому ще більша частина спеціалізується на вирощуванні саме помідорів. Скульптуру встановили на центральної площі, біля вулиці Гоголя, де кожного дня проходить великий потік людей. Мандрівники й гості міста завжди зупиняються біля неї, щоб зафіксувати себе на фото разом з цим унікальним арт-створінням. Пам’ятник зображує свіжий, красивий, налитий сонцем томат, який виростив добродій-городник. Стоїть томат на невеликому постаменті майданчика шахової дошки. Вага чудо-томату 600 кілограмів. Він вважається однією з самих популярних пам’яток міста.

Пенсіонери поділилися враженнями:

Марія Фетісова: Про Кам’янку-Дніпровську й їхні томати знаю з дитинства, тому що виросла на Запоріжжі у часи, коли мільйонщики були тільки підпільні. Саме на томатах у Запоріжжі виросли перші офіційні мільйонщики завдяки наполегливій праці від зорі до зорі. Томати й черешні, вирощені в сезон, годували людей цілий рік. Але їм ніхто не заздрив, бо ця праця кропітка й виснажлива. Тому вважаю, що крім томату гідного пам’яті, треба бачити спрацьовані руки людей, які сьогодні себе знайшли в сучасних агрохолдінгах рідної землі.

Олена Д’якова: Вражає винахідливість й гнучкість українців. Вони вміють пристосуватися до всього. Ніякої конкуренції, ніякого тиражування не побачила я в цих двох публікаціях. Люди намагаються жити, дякувати рідній землі. Із задоволенням поїхала би на томати і в Кам’янку-Дніпровську, і в Велику Капусницю, бо знаю аксіому життя щодня: люди з селищ й маленьких містечок гостинні, привітні, вдячні.

Надія Біляєва: Для одеситів миска з помідорами з бринзою – це страва самостійна, якою можна наїстися. Тому я за томат у будь-якому вигляді.

Записала Марія Фетісова.