ВИШИВАНКА ЯК ДЕРЖАВНИЙ МАРКЕР

ПРОЕКТ: ПЕРЕСЕЛЕНКА З ДОНЕЦЬКА ВІДТВОРЮЄ СОРОЧКИ ВИДАТНИХ УКРАЇНЦІВ

«Вишиті сорочки Лесі Українки й Тараса Шевченка — це не просто музейні експонати. Вони «оживають» у руках майстринь, і кожен охочий може або вишити собі такий же візерунок, або придбати сорочку. Те саме з комірцями, які дівчата з інтелігентних родин вдягали із сукнею. Їх відтворює переселенка з Донецька Тетяна Зез.

Нині вона живе в Києві, бо з чоловіком були вимушені виїхати з шахтарської столиці, коли ту окупували кремлівські найманці. Вишивання пані Тетяна називає своєю війною і розвіює міфи про те, що сорочки носили тільки селяни. Про це вона розповіла в рамках спецпроєкту «Вишити, щоб вижити», який «Укрінформ» підготував до Всесвітнього дня вишиванки.

Тетяна Зез жила в центрі Донецька. Як дружина військового, встигла побачити і Росію, й Чехословаччину. Коли Україна проголосила Незалежність, чоловік зробив усе, аби повернутися додому. Служив у Національній гвардії. Тетяна — піаністка, викладала гру на фортепіано. Коли вийшла на пенсію за вислугою років, зайнялася вишивкою».

ВИШИВАНКА ЯК ПОЛІТИЧНИЙ ЖЕСТ

Пенсіонери склали сумісними зусиллями коротенький квіз:

1. Яку етнографічну книгу написала Олена Пчілка? «Український народний орнамент», Олена Пчілка.
2. Хто з української інтелігенції носив вишиванку? Україноцентрична інтелігенція свідомо замовляла собі народне вбрання і носила, показуючи: «Ми — українці». Це почав іще Шевченко робити. Старицький часто носив народний одяг. Франко під сюртук одягав вишиванку. Але вільні художники могли собі більше дозволити. А ось, наприклад, Лисенко працював у театрі, й не міг так ходити на роботу. Тому у вільний час, на вечірки, вдягали обов’язково українські сорочки. Так ці видатні українці показували свою українськість. Це була політична боротьба.
3. Чи потрібно було мати мужність аби вдягти сорочку? Збереглися листи письменниці Людмили Старицької-Черняхівської, в яких вона описує дитинство. Пише, що через українську мову та вишиті сорочечки інші дворянські діти дивилися на неї та її родину як на ненормальних.
4. Яким візерунком вишита сорочка Івана Франка? Сорочка поета вишита полтавськими техніками?
5. Якими вишитими деталями можна було просувати український стиль? Крім того, жінки з інтелігентних родин із темними сукнями вдягали білі вишиті комірці. У родині Олени Пчілки їх також вишивали народними орнаментами. І це теж було своєрідним маніфестом.
6. Візитівкою проєкту запропонувано зробити сорочку Шевченка і комірець Пчілки, які можна вишити за вечір. Батька нації і мами нації. У нас лишилися ті речі, що можуть бути загалом візитівкою України як представницькі подарунки. Чому це ще так важливо? Та тому, що це не просто народні сорочки, а сорочки Тараса Шевченка, Лесі Українки — як державні маркери.

Пенсіонери поділилися враженнями:

Надія Біляєва: Сучасні дизайнери пропонують використовувати лише вишиті деталі одежі. Наприклад, комірці, пояси, кишені – ці деталі нескладні у виконанні, їх можна купити пересічному українцю. Зрозуміло, що таку одежу носять більше молоді.

Валентина Доценко: Як полтавчанка відношуся піднесено до народного вбрання. Коли вбираюся в національну одежу, то перетворююсь, надихаюся українським.

Марія Фетісова.