Читання з нагоди дня народження Ліни Костенко в бібліотеці ім. М.С. Грушевського для пенсіонерів, які є підопічними Приморського територіального центру й слухачами соціально-педагогічної послуги «Університет третього віку» і відвідують «Українську платформу багатонаціональної Одещини», 19 березня 2019 року провела кураторка напрямку, бібліотекар відділу соціокультурної діяльності Тетяна Мозгова.

 

Для пенсіонерів було підготовлено книжкову виставку про творчість та життєвий шлях Ліни Костенко. Як тільки не називають Ліну Костенко: й королевою поезії, й майстром слова, і поетом епохи. Неперевершені афоризми поетеси заносять до свого записничка жінки старшого віку та роблять примітки у смартфонах зовсім юні дівчатка, а потім доречно використовують, коли говорять спічі, тости за столом, та, навіть, зізнаються в коханні.

Пенсіонери взяли участь у квізі, який розширив рамки усвідомленості про Ліну Костенко:

  • Ким мріяла у дитинстві бути Ліна Костенко?
  • Чи був батько Ліни Костенко оголошений «ворогом народу»?
  • Чи взяли дівчину без іспитів до московського Літінституту після смерті Сталіна як доньку репресованого та реабілітованого батька?
  • Чи їздила з експедиціями в Чорнобильську зону Ліна Костенко?
  • Чи має Ліна Костенко звання Героя України?
  • Головна героїня роману «Маруся Чурай» отруїла свого коханого, себе саму, і вони трагічно загинули – так чи ні?
  • Що сталося, коли виставу за «Марусею Чурай» у день прем’єри перенесли з філармонії до клубу «Арсенал»?
  • Письменниця – почесний професор Київського університету імені Шевченка чи Києво-Могилянської академії?
  • Чи має одна з малих планет Сонячної системи назву Ліна Костенко?
  • Чи написала Ліна Костенко разом зі своїм сином-програмістом свій знаменитий роман «Записки українського самашедшого»?

Ліна Василівна Костенко  народилася 19 березня 1930 року, але вважає, що день народження – «це не свято, а підсумки і висновки».

На честь письменниці – активної, свідомої, самодостатньої, талановитої, чудової й красивої жінки – слухачки «Університету третього віку» прочитали віночок улюблених віршів Ліни Костенко.

Доклад-репліка про роман «Записки українського самашедшого» ставив за мету спонукати слухачів для подальшого самостійного ознайомлення з ним. Роман, який письменниця писала протягом десяти років, висвітлює сучасну інформаційну парадигму, перенасичену руйнівними подіями: від Міленіуму до Помаранчевої революції (2000-2004 рр.).  В романі багато психологізмів щодо сімейних стосунків у період змін.

Історичний роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» слухачки назвали романом-енциклопедією не тільки українського побуту, традицій, але й української історії. Саме в ньому представлено галерею історичних постатей, йдеться також посилання на Магдебурзьке право. Твір читати легко, він невеликий за обсягом та дозволяє відчути надію на те, що українці не розсіються по світу, а відбудують державу.

 

Цитати Ліни Костенко

  • «Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти в її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли закохана. Так що бажано стабільно підтримувати в ній цей стан».  
  • «Я не люблю феміністок. Жінки, налаштовані супроти чоловічої статі, це неприродно. З іншого боку, цивілізація ж таки чоловіча. Вона ж таки справді стоїть на агресії і владі, на силі, часто тупій і брутальній. Я так розумію, що цим жінкам допекли пріоритети чоловічої цивілізації. От вони й шукають вихід».
  • «І жах не в тому, що щось зміниться, – жах у тому, що все може залишитись так само».
  • «Коли починається смерть культури, настає культура смерті».

 

Автор: Марія Фетісова