В експозиції «Історія» представлені зразки автентичних ляльок (близько 50 одиниць), зібраних в Одеській області і в м. Одесі. Мета цієї частини експозиції – показати різноманітність традиційних лялькових конструкцій Одеської області, представити автентичні ляльки різних народів, які проживають в регіоні (зокрема, українців, болгар, гагаузів, німців і ін.). Продемонструвати унікальність автентичної лялькової культури багатонаціональної Одеської області, привернути увагу до необхідності подальших досліджень в області лялькової культури.

У другій частині виставки – «Сучасність» – представлені ляльки, зроблені сучасними українськими майстрами за автентичними зразками або за власними дослідженнями. Мета цієї частини експозиції – показати сучасність і майбутнє найдавніших лялькових інструкцій; уявити бачення сучасними майстрами ляльок культурної ідентичності і самобутності національностей, які проживають в Одеській області. У цій частині експозиції будуть представлені ляльки майстрів з різних куточків України: Харківській, Київській, Дніпропетровській, Запоріжжя, Хмельницької, і звичайно, Одеської області

Виставка покликана показати цінність, красу і неповторність саме народної ляльки, а не сувенірної, яка заполонила український простір і зазвичай спотворює уявлення про власне народної ляльки.

Пенсіонери Приморського району, які є слухачами соціально-педагогічної послуги «Університет третього віку», із задоволенням відвідують направлення психології, а також декоративно-прикладної творчості. Викладач й тренер Лідія Дика проводила майстер-клас з арт-терапії, де кожна слухачка познайомилася з сакральними знаннями про жіночу природу, яка допомагає жінці в любому віці залишатися привабливою, а також самостійно зробила ляльку-мотанку як оберіг. Бажанниця, Хазяйка, Умниця-Розумниця (Благорозумниця), Втішительниця, Пеленалка-Захистниця – яких тільки немає ляльок-мотанок, що захищають нас.

Однак, Бажанниця, на відмінність від інших оберегів, не тільки допомагає виконувати задумку, а ще й є свого роду усним дівочим зошитом-щоденником. Можливо, ви самі в такі зошити разом з подругами записували пісні, вірші, побажання. Можливо, дехто згадає й приказку «Подушка-подушка, будь моєю подругою», – дівчина не могла довірити своїм одноліткам, щоб вони не позаздрили її щастю й не змінили долю.

Замовляє бажання, задобрюючи ляльку, роблять їй дарунки у вигляді намистинки, ґудзика, стрічки, дзвоника, сережки. Взагалі, всяк її прикрашають. З часом мотанка стає все гарніше. Обов’язкова умова – нікому не нести зла й нещастя, бути відвертим. З Бажанницею зазвичай розмовляють, звертаються до неї за порадою, просять про допомогу. Вона не тільки «виконує» бажання, вона ще й відводить біду, співчуваючи хазяйці. Цей оберіг допомоги.

Пенсіонери поділилися враженнями:

Надія Біляева: Лялькотерапія – цікава й корисна арт-терапевтична практика. В гральній формі згадуєш, як була маленькою. Багато з нас не згодні говорити вголос про пережиті дитячі травми, в особливості відносин доньки-матері. Відпрацювати ці проблеми можна й в зрілому віці, щоби не тягти на собі через все життя різні комплекси. Таткові доньки більш успішні в кар’єрі, а відношення доньки-матері впливають на успішність жінки в особистому житті. Тому грати в ляльки треба, важливо й корисно в любому віці.

Людмила Грубник: Як людина, яка знаходить віддушину в творчості й полюбляє малювати, скажу чесно, що з початку віднеслася до техніки з іронією: бабусі згадують дитинство як в ляльки грати. Однак, тренерка Лідія Дика провела майстер-клас добре, зарядила позитивною енергетикою. Виставка же надала уяву, що багато було втрачено, багато відновлено й є надія на те, що сакральні знання служитимуть етнічному зближенню Одещини.

Марія Фетісова.