Виставка включила галерею фото з портретами молоді, вихованців одеського Центру соціально-побутової адаптації підлітків та молоді з інвалідністю «INCLULIFE». Також були представлені їхні роботи, малюнки й картини. Портрет воїна ЗСУ був проданим першим. Ірина Куцій, яка очолює центр, розповіла, що користь арт-терапіЇ велика: діти й молоді люди малюють те, що відчувають, їх не виправляють, а навпаки дають можливість усі свої почуття перенести на аркуш. Картин дуже багато, що відчуваємо, то малюємо й, промовляємо вголос, є навіть янголи, просто малюють, що бачать, що відчувають. Можемо направити, ніхто не тисне робити правильно. До лежачих приходимо й допомагаємо. Багато виїхало, тримаємо зв’язок, спілкуємося.

Ярмарок-продаж з усілякого хенд-мейд виробами й духмяною випічкою дивував різноманіттям. Все зроблено з любов’ю руками молодих людей, вихованців центру.

Зі слів Ірини, метою заходу є не тільки привернення уваги до перешкод з оплатою оренди приміщення, яка сплачена до кінця поточного року «добрим чарівником», але й показати на що саме спроможні діти. Вихованці центру приносять користь країні, наближаючи перемогу, й з початку війни допомагають військовим ЗСУ і переселенцям.

З початку війни діти на маленькій кухні пекли пиріжки, не менш як по 450 штук в день. Вони також плели маскувальні сітки та робили обереги з ниток національної символіки. Далі навчилися сушити на трьох сушарках овочі, фрукти, трави на лікувальні чаї. Сушили все, що заготовили: виноград, кизил, черемуху, глід, яблука, сливи.

Готували борщові й супові набори для військових на фронт.

Білизну, прокладки, речі, посуд, комп’ютер – все це з початку збирали, а потім роздали нужденним, переселенцям, в притулок для похилих, в дитячий інтернат для дівчат – усім, кому потрібна допомога.

Ось що про себе розповіли вихованці центру «lNCLULIFE»:

Костя, 37 років, 2 роки в центрі: Взимку готували їжу для переселенців, сушили овочі й робили набори для ЗСУ. На зв’язку знаходимося в Вайбері кожного дня, а про зустрічі домовляємося. Товаришуємо з БФ “Чиста Одеса”, прибираємо в парку Шевченка, беремо участь в поливі дерев, бо машина не під’їде до кожного дерева, тоді ми піділлємо з каністри).

Ольга, 37 років, 2 група інвалідності, кілька місяців в центрі: В Одесі живу, але ніяк не могла дійти до центру. Допомагаю хлопцям, спілкуємося в групі наживо, у вихідні в онлайн. Навчилася тут готувати, в нас проводять кулінарні майстер-класи, де робили фарширований перець, пекли оладки з йогурту, варили супи з лапши й курки, а також й борщі.

Лілі, 16 років, в центрі вже давно. Виробки різні робимо, печиво печемо, малюємо картини, ходимо на акторську майстерність, там програвали різні життєві ситуації.

Вадим, 15 років. Пиріжки й печиво навчився робити, а також люблю малювання.

До заходів організації можуть приєднатися усі охочі з інвалідністю, віком від 14 до 35 років, – запрошує керівник центру Ірина Куцій, – ми є, ми можемо допомогти, приходьте, будь ласка!

Пересічному одеситу, який втомився або розгубився й мріє пройти перезавантаження, може бути також корисною зустріч з такими мотивованими на перемогу людьми, які роблять те, що й усі, як каже пані Ірина. Але, на нашу спільну думку, трошечки більше.

Марія Фетісова.