7 червня 2022 року о 15.00 в Одеській ОУНБ імені М.С. Грушевського (відділ соціокультурної діяльності, 1-й поверх) відбулася лекція доцента кафедри історії України ОНУ імені І.І. Мечникова Володимира Полторака. Наважаюсь лише на особисте емоційне сприйняття лекції, поза межами якого залишилися доопрацювання чіткі біографічні віхи Семена Палія в контексті історії того часу. Головне мотто лекції: Семен Палій – український герой сьогодення, який сприяє самоідентифікації сучасних українців.

Носіїв прізвища «Палій» в Україні чимало, прізвище знаходиться на другому місті по розповсюдженості після прізвища Шевченко. Коли вживаємо термін «паліївщина», який є архетипом народного героя, то маємо на увазі ще й територію й час.

Семен Палій (1640-1710) – це відомий козацький ватажок, який увійшов навіки в героїчний пантеон українських героїв. Він мав свій особистий герб полковника війська Запорізького. Був людиною освіченою, навчався у Києво-Могилянській академії. Закінчив життя

В Україні, а саме в місті Фастів встановлено пам’ятник Семену Палію. Існують два дуби Палію: один з них росте на Палієвій горі в парку Олександрія, а другий знаходиться в Фастівському лісництві урочища Унава. Топоніми, що пов’язані з Семеном Палієм, на Одещині декілька: озеро Палієво, селище Палієво, хрест на Лузанівці, територія битви поруч Хаджибєївським лиманом й Жеваховою горою, тільки чотири об’єкти на Пересипу  – нагадують, що Палій в степу, на теренах сучасної Одещини, сім років попід ряд ходив в походи з 200-300 кіннотниками до Акерману.  А Степан Куницький, колега Палія, відволікав кримського хана під Ізмаїлом біля ріки Ялпуг.

Про Семена Палія складені поема Тараса Шевченка «Чернець», а також поема-балада Левка Боровіковського «Палій». Добре відома пісня про Палія:

«Люлька в роті зашкварчала,

Шабля в ніжнах забряжчала –

Шабля різнину чує,

Люлька пожари віщує.

Сидіть вдома на покої

Не пристало козакові,

Склич, козаче, склич дружину,

Йди, Палію, в Ляхівщину», – ці строки про козака-характерника, з надлюдською силою й стійкістю, але це більш вже художній образ Семена Палія.

Промовистий «Червоний портрет», його копія, доводить нам, що Палій – класичний козак, який має погляд бойовий й людина вольова. Одним словом, перед нами  типова «людина війни», в якої батько військовий, сам він військовий у часах, коли безперервно йшли війни. Люди були народжені у війні, вони жили у війну – таким чином викарбовувалися цінності війни, відшліфовувалося вміння приймати рішення у воєнні часи. Людина суворої долі, пройшов через козаччину, закінчив життя як монах.

Перша дружина народила Палію доньку, померла при пологах. Став удівцем, він обрав Запоріжжя, де спалив курінь – звідки й пішло його прізвище. Друга дружина Палія, Теодосія, теж походила з козацького роду. До неї зверталися «Паліїха» або полковничиха, вона, досить неординарна жінка, не просто вирішувала різні питання підтримки війська, коли сам Палій був у відрядженні, а керувала військом. Паліїха жила в Києві, тоді прикордонним місті (Фастів вже відносився до Речі Посполитої) й таким чином, вона також сформована як людина війни.

Трагічна доля суперечливого героя Палія, який знаходився на порубіжжі, але завжди був за Україну, сприймалася як своя особиста багатьма українцями. Сестру Палія узяли у полон, вона лишилася за межею, але й маючи родичів на тому боці, Палій продовжував з ними спілкуватися й війна не розділила сім’ю.

Палій вплинув на формування образа козака Мамая, який поєднує Рід та Природу.  

Виклики сьогодення сприяють більш уважному вивченню життєвого шляху Семена Палія, який є справжнім героєм України.

Пенсіонери із великим задоволенням прослухали лекцію Володимира Полторака. Задавали багато питань, одним з яких було про те, чи спілкувався  Палій з Карлом ХІІ й яким шляхом пішло б (!!!) розвинення України, якщо б Мазепа не обговорив Кочубея.  

Умовного способу в історії не існує, але таке велике бажання вийти з нескінченого лабіринту блукань переможцями. Було ще одне кумедне питання від слухачки, яка запізнилася. Вона перепитала в сусідів, яке прізвище лектора й пожалкувала, що він не Палій. Отже, майже застереження по Фрейду, яке дає можливість уявити всю харизму лектора Володимира Полторака, його енциклопедичні знання, виразну жестикуляцію – він Палієм палав й горів, так само як герой українського пантеону жив батьківщиною. Літні люди вчаться в Палія мужньо сприймати виклики долі. Палій – не ікона, не супергерой, він з плоті й крові, він допомагає молодим воїнам й їхнім дружинам сьогодні виборювати Україну.

Марія Фетісова.