Наапрямок «Українська платформа багатонаціональної Одещини» переведено в онлайн-режим формату літнього табору людей поважного віку, які є слухачами «Університету третього віку».

Користуємося газетою «День» (редакторка Лариса Івшина),  а саме: читаємо замітку «80 років по смерті «козацького батька». У Дніпрі вшанували пам’ять Дмитра Яворницького» – видатного українського історика, етнографа, фольклориста, археолога, письменника, лексікографа, академіка АН УРСР. Ще самотужки відвідуємо Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького –  беремо віртуальний екскурс спецпроекту «Україна Incognita» газети «День». Із задоволенням відмічаємо, що наші віртуальні мандри в сукупності з реальними подорожами Україною, розширювали горизонти свідомості кожного з нас.

Пенсіонери сумісним зусиллями склали квіз про Дмитра Яворницького (1855-1940 рр.) :

1. Назвіть дати життя Дмитра Яворницького? Народився 25 жовтня (6 листопада) 1855 р. в с. Сонцівка Харківського повіту Харківської губернії в родині дяка. Помер видатний історик запорозького козацтва 5 серпня 1940 р.
2. Яку Яворницький здобув освіту? Початкову освіту здобув у Харківському повітовому училищі, згодом навчався у Харківській духовній семінарії. У 1877 р. вступив на історико-філологічний факультет Харківського університету.
3. Назвіть знакових особистостей, які вплинули на становлення Яворницького як науковця? За роки навчання в університеті у Дмитра Яворницького склалися надзвичайно приязні стосунки з тамтешніми проукраїнськими викладачами Олександром Потебнею і Миколою Сумцовим, під впливом яких відбувалося становлення Яворницького як науковця. Олександр Потебня запросив його до участі в студентському гуртку з вивчення історії та звичаїв українського народу.
4. Назвіть періоди життєвого шляху Яворницького за географією? Петербурзький період (1885 – 1892); Самаркандське «заслання» (1892 – 1894); Московський період (1896 – 1902); Катеринославський період (1902 – 1940).
5. Де саме подорожував Яворницький? У 1910 р. Яворницький здійснив подорож до Туреччини, Греції та Єгипту. Під час відвідин Стамбулу вчений отримав можливість оглянути пам’ятні місця, пов’язані з українською історією.
6. В яких закладах викладав Яворницький? Яворницький працював викладачем історії у кількох навчальних закладах Санкт-Петербурга, зокрема в Миколаївському сирітському інституті шляхетних дівчат, Другому кадетському корпусі, приватній жіночій гімназії Стоюніної. Також викладав в Московському, Єкатеринославському (м. Дніпро), Варшавському університетах.
7. Назвіть відому вам фундаментальну працю Дмитра Яворницького? Трьохтомна «История запорожских козаков» Д.И.Яворницкого, видана у 1892-1897 рр. Книга є цінним пам’ятником дореволюційної історіографії, важливим джерелом з вивчення історії українського козацтва.
8. Що вам відомо про Яворницького і «Дніпробуд»? Д. Яворницький очолював комплексну науково-дослідну експедицію на Дніпробуді, протягом 1927 – 1932 р.р. В цей же час побачили знакові праці вченого: альбом світлин з географічно-історичний нарисом «Дніпрові пороги» (Харків, 1928) та збірка документів «До історії Степової України» (Дніпропетровськ, 1929).
9. Який внесок в історію Єкатеринослава зроблено Яворницьким? Вчений понад тридцять років очолював музей ім. О. Поля, за цей час були сформовані його фонди, музей став одним з найбагатших в Україні, зберігаючи більше 80 тисяч експонатів. Особливість музею Дмитра Яворницького в тому, що він був саме козацьким з великою етнографічною колекцією.
10. Який топонім, що належав Яворницькому, міг би стати сучасною назвою Дніпропетровська ? Січеслав.
11. Як Д.І. Яворницький сприяв розвиненню української культури? Яворницький в 1905 році став одним з фундаторів катеринославського товариства «Просвіта», в якій співпрацював разом із своїми однодумцями Є. Вировим, Д. Дорошенком, К. Котовим, Т. Сулимою-Бичихіною, С. Липківським, І. Трубою, В. Хрінниковим, Ю. Павловським, П. Щукіним та ін.
12. Що ви знаєте про словник української мови Яворницького ? Укладанню словника вчений присвятив близько 40 років. Цей словник і музей ім. О. Поля Дмитро Іванович вважав «найкоштовнішим своїм скарбом». Повному виданню словника не судилося відбутися: після смерті вченого разом з більшістю архіву було передано до Києва, де рукописи безслідно зникли, ймовірно були знищені як непотріб.
13. Чи відомо вам, що Яворницького зображено на картині Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», де саме він знаходиться? Яворницький знаходиться у центрі картини, він є писарчуком. Разом із Сірком, через передані типові риси українців, вони створюють змістовий вузол картини.
14. Чи відомо вам оповідання «Випадок під гілястим дубом» Шабельник Т. М. , в якому Дмитро Яворницький також демонструє суто українську винахідливість у придбанні козацької атрибутики(козацьких штанів) для музею? В оповіданні для дітей дуже добре розкриваються риси Яворницького.
15. Як увіковічено пам’ять Дмитра Яворницького? В 2005 році до 150-річчя зі дня народження Яворницького Національний Банк України випустив пам’ятну монету. Музей у м. Дніпро носить ім’я Яворницького, центральна магістраль м. Дніпра носить також ім’я Яворницького.

Деякі репліки з творчих робіт слухачів «Університету третього віку»:

Марія Фетісова: Народилася я в Івано-Франківську, середню школу закінчила в Запоріжжі, у ВИШі вчилася в Києві, живу в Одесі. Але час від часу повертаюся до витоків. Дніпро і Хортиця для мене є рідними й найулюбленішими, своєрідними містами сили, не тільки Запоріжжя, але й України. Є мрія відвідати разом із колежанками української платформи Запоріжжя і Хортицю.  Вдома маю тритомник Яворницького, який перегортала, відверто кажучи, за діагоналлю. Вплинуло, що Яворницький пропустив через серце драму «Дніпробуду»: з одного боку він мав вільний доступ у дослідженнях козацької минувшини, з другого боку – не міг не відчути біль і ностальгію за порогами і прибережними селами, які зникли під водами Дніпра.^.. Драматична доля вченого, якого звинуватили у «буржуазному націоналізмі» та «співпраці з контрреволюційними організаціями» (справа СБУ), запам’ятовується.

Олена Д’якова: Колиска козаччини – Запоріжжя – й вільні землі Одещини зв’язані дуже міцно. Цікаво все, що розширює уяву про минуле, сьогодення й майбутнє, головне, їхній зв’язок. Усі відповіді на питання сьогодення, як то ні парадоксально, не у такому далекому минулому.

Надія Біляєва: Зрозуміло, що наші слухачі очікують формату офлайн. Але переформат «Української платформи багатонаціональної Одещини» дає можливість працювати людям старшого віку. Мені сподобався музей, віртуальний екскурс яким можна пройти світлинами газети «День».

Автор Марія Фетісова.