Пенсіонери Приморського району, які є слухачами напрямку «Українська платформа багатонаціональної Одещини» соціально-педагогічної послуги «Університет третього віку», продовжують онлайн-заняття.

Космічна тема для одеситів є виграшною: багато імен та подій розширюють нашу уяву про Одесу, але життя не стоїть на місті.

В 2021 виповнилося 60 років як вперше людина, а саме Юрій Гагарін, побував в космосі.

В ЗМІ багато публікацій відносно жертв, які сплатили люди, щоб підкорити космос. Цикавим є погляд на космос молодих.

 

Одесса и космос: Мария Яроцкая рассказала о мечтах и реалиях  https://usionline.com/odessa-i-kosmos-marija-jarockaja-rasskazala-o-mechtah-i-realijah-foto-audio/

ПЕРЕКЛАД:
Одеса і космос: Марія Яроцька розповіла про мрії та реалії.

Сьогодні, 12 квітня, у всьому світі відмічають День космонавтики і авіації. Саме в цей день спеціально для наших читачів підготовили матеріал про те, як Одеса пов’язана з космосом, про космодром, а також про плани, що зараз мають бути в пріоритеті (підказка – очі в космосі) і куди в цілому необхідно тримати курс.

Кореспондент Української Служби Інформації Олександра Ковтуцька поспілкувалася з Марією Яроцькою, організатором агенції космічних подій «Білка і Стрілка».

Марія Яроцька організувала не тільки агенцію, яку запустила команда NASA Space Apps Odessa, але й провела в липні 2018 року масштабний STAR Fest в обсерваторії під час затемнення Місяцю. Тоді в подіях прийняли участь більш 1500 осіб, завдяки чому гостям вдалося зібрати 78 тис. грн. на «рехаб» планетарію.

Розкажіть, коли й як ви почали захоплюватися вивченням космосу? Що стало «відправною крапкою» і стартом?

Приблизно в 4 роки. Це, як я вважаю, середній вік, коли людина вирішує стати космонавтом. З часом людина взнає, що стати космонавтом, не так-то й просто, особливо, якщо ти – жінка, яка живе в Україні. Якщо любов до космосу є досить сильною, можна шукати інші варіанти. В моєму випадку це було проведення хакатонів NASA Space Apps Odessa протягом чотирьох років, яке як наслідок привело мене в Державну космічну агенцію в Україні, де я відкрила акселераційну програму для стартапів, яка проіснувала півроку. І, на мій погляд, досить успішно.

Чим займається ваше агенція космічних подій «Білка і Стрілка»? З ким ви співпрацюєте і як просуваєте себе? Чи вплинула на роботу пандемія?

Вже 4 роки агенція організує хакатони, з часом поширило зону своєї дії від організації до фасилітації хакатонів, інкубаційних й акселераційних програм для стартапів, в яких є інноваційна складова або так званих deeptech-стартапів, технологічних або наукоємних. Щодо пандемії — вона сприяла ще більшому зануренню в онлайн, чим було раніше, тому що в нас така галузь, яка має велику кількість роботи в онлайн режимі. Зараз ми очікуємо, коли нас випустять.

Чому для Одеси важливо розвиватися в цієї сфері? Чи впливає на це наша історія (Сергій Корольов, Валентин Глушко)?

Я не ідентифікую себе і те, чим я зайнята в сфері космосу з Одесою, тому що всі космічні проекти зараз — міжнародні й подразумевают колаборації. Навіть уряд такої великої країни, як США, не може добитися успіхів в одиночку. Наприклад, тому є програма Artemis (Артемида) з побудування селищ на Місяці, яка має потреби в колабораціях зі всіма з Україною. Що стосовно Корольова й Глушка — ми трохи вже від цього відійшли, й космос — це вже давно не тільки ракетобудування, це й downstream проекти, які пов’язані з обробкою, переданням й аналізом космічних даних. І це не має ніякого відношення до двигунів, ракетного палива й запускам. На мою думку, що тут Україна може досягти успіху, тому що в нас немає свого космодрому. А нас є цикл виробництва ракет повний, ми одна з небагатьох країн у світі, яка може цим похвалитися, але своїх запусків в нас немає, тому я вважаю, що необхідно зосередитися на роботі з космічними даними, тому що майбутнє саме за цим.

Чи чули про ідею побудування космодрому в Одесі, що думаєте з цього приводу?

Ні, не чула (сміється — ред.). Це навіть кумедно, тому кому може подобатися, коли ракети падають на голову? Космодром в Байконурі побудований саме там, тому що він знаходиться посередині казахстанського степу. І запускати звідти ракети безпечно, він досить близько до екватору. В нашому випадку є можливість побудуванню платформи «Морський старт». Люди, які говорять про будування космодрому в Одесі, або шуткують, або є некомпетентними.

Як вважаєте, чого не вистачає Україні, щоби випускати на заводах ракетно-космічну продукцію, «вирощувати» спеціалістів й залучати інвестиції?

Нам вкрай необхідно злізти с рейок планової економіки, від якої ми повинні були відійти ще років 30 тому. В мене на цю тему є стаття. Історія в тому, що не має бути держзамовлень, довгих-довгих циклів виробництва, тут треба використовувати методологію lean, тобто стартапа — запустив, зафейлив (провалився), запустив далі. Космос — це й супутникові дані, й, якщо ми все ще хочемо стати одними з перспективних учасників космічної гонки, то не варто гнатися за багатомільярдними проектами, варто гнатися за перспективними направленнями з точки зору бізнесу.

В цьому році Україна планує запустити свій супутник Землі «Січ 2-1» для нас – це є досягнення? Скоріше , запізнилися а потім доганяємо?

Ні ми не запізнилися. Зрозуміло, в України мають бути «очі в космосі», дані, якісне будемо купляти, а будемо отримувати самостійно. Єдине, запуск супутника не має бути супроводженим історією, що влада віддала наказ й не має бути приуроченим до якийсь подій, це має бути бізнес-рішенням на доцільному підґрунті. Якщо говорити про повернення інвестицій, необхідно розуміти, куди саме будуть вкладені мільярди, й що воно нам принесе, крім престижу. В цьому контексті треба думати про запуск супутника, а ні в ніякому іншому.

Як ви враховуєте, треба в Одесі розвивати й розширювати обсерваторію? Чому?

В Одесі є дві обсерваторії: стара в парку Шевченка, там вже більш музей, тому, що в центрі міста велике освітлювання й зірки не дуже побачиш. Це треба зберігати як острів науки й гиків. В них багато проектів з співробітництва й колабораціями з іншими країнами.

Є велика обсерваторія в Маяках під Одесою, туди привезли нові телескопи, є навіть майстерня по ремонту телескопів. Туди возять екскурсії. Це треба фінансувати як науку, в довгостроковій перспективі такі інвестиції завжди повертаються. Підтримувати й заохочувати колаборації, щоб наші вчені знали англійську, багато мандрували, їздили на конференції, мали доступ до всіх досліджень, самим крутим матеріалам, які виходять.

Яка ваша улюблена історія, яка пов’язана з космосом?

Коли я працювала в космічної агенції, в нас в акселераційної програмі був маленький стартап з Австралії. Завдяки йому, я взнала про існування агенції в Австралії, воно з’явилося пару років тому після чергових пожеж. Щоби прослідкувати про поширення вогню, використовуються дрони і супутникові дані. І тому вони покупали дані у NASA, следкували за пожежею, посилали туди рятівників. В один момент американський уряд не міг затвердити бюджет, NASA перестало робити, дані не продавали, й австралійці залишилися «без очей в космосі», через що пожежі стали катастрофою.

В Австралії вирішили зробити свою приватну агенцію, щоб швидко отримати потрібні дані. Коли в Україні були пожежі в зоні відчуження, ми брали дані супутникової системи європейської Copernicus, щоб направляти пожежних в потрібне місце. Це історія про те, що космос сьогодні — це не тільки ракети, це аналіз того, що трапляється на Землі.

Пенсіонери поділилися враженнями:

Людмила Грубник: Стаття з інтерв’ю дуже корисна. Світ змінився, пам’ять про історію дуже важлива, але розумітися на тому, що такі проекти як космічні є міжнародними, також важливо. Наше покоління заполітизоване, ми сприймали міжнародний склад команди космонавтів як необхідний політичний реверанс в бік тієї чи іншої країни.

Олена Д’якова: Але якщо бути уважним, цитую речення: «Що стосовно Корольова й Глушка — ми трохи вже від цього відійшли, й космос — це вже давно не тільки ракетобудування, це й downstream проекти, які пов’язані з обробкою, переданням й аналізом космічних даних». На превеликій жаль, розрив між поколіннями існує й він буде ще поширюватися. Зрозуміло, що напрямки розвинення в космічної галузі 60 років тому й сьогодні відрізняються. Але усі імена корифеїв космічної галузі пересічний українець має знати так саме як імена і біографії президентів. Надія є – нас спасе гумор: агенція космічних подій має назву «Білка і Стрілка» як у собак, які злітали в космос й повернулися звідти живими.

Надія Біляєва: Репліка про космодром й безпеку зачепила. Одесити довго не могли зміритися, що в Одесі не будують метро. Так саме й космодром – де його розташовувати серед українських населених пунктів? А що історія знищується, втрачаються раритетні документи – це великий біль не тільки нашого покоління. Добре, що прийшли молоді, енергійні, з гумором й вдячністю до перших засновників космосу.

Марія Фетісова.