Однією з доцільних форм роботи в умовах карантинних обмежень сьогодення є дистанційна. Слухачки використовують газети «День» (редакторка Лариса Івшина) й «Чорноморські новини» (редактор — Іван Мельник). Цього разу узяли статтю Василя Вельможка, члена Національної спілки краєзнавців України:

«ДНІПРОВА ЧАЙКА: ПОЛІТ ТРИВАЄ», https://chornomorka.com/archive/22299-22300/a-15469.html

Зазвичай самостійна робота складається з того, щоби статтю прочитати, знайти її головне мотто (воно не завжди співпадає з назвою статті), виписати нові для себе або незрозумілі слова, скласти коротеньку анотацію або квіз чи кросворд).

Головне мотто статті:

Цьогоріч шанувальники української літератури відзначають ювілеї двох видатних майстринь красного письменства — 150-ліття Лесі Українки та 160-ліття Дніпрової Чайки. І якщо ім’я Лесі Українки добре відоме не тільки в нашій країні, а й далеко за її межами, то про Дніпрову Чайку навіть через три десятки років після проголошення Незалежності знають не всі, а тим паче — її справжнє прізвище. Хоча її слово мало б гордо бриніти у серці кожного свідомого українця.

Слухачки сумісними зусиллями склали коротенький квіз:

  1. Дніпрова Чайка, зрозуміло, то є псевдо. Яке справжнє ім’я Дніпрової Чайки? (Людмила Олексіївна Березіна, після шлюбу більш відома як Людмила Василевська).
  2. Де саме народилася Дніпрова Чайка? Народилася майбутня письменниця у с. Карлівка Ананьївського повіту Херсонської губернії (нині — с. Зелений Яр Доманівської селищної громади Вознесенського району Миколаївської області).
  3. Хто були батько та мати Дніпрової Чайки? Батько, сільський священник Олексій Березін, за походженням росіянин із Владимирської губернії, шанував книгу, знання, тож дбав про духовний розвиток дітей. Обстановка в сім’ї сприятливо позначилася на формуванні світогляду Людмили та двох її братів і сестри. Мати, Наталка Угринович, була спадкоємницею відомого козацького роду із Запорізького краю. У родині часто звучали спогади про українську вольницю, колишній розквіт Батьківщини.
  4. Де навчалася Дніпрова Чайка? Людмила Березіна рано навчилася читати, тому на восьмому році батьки віддали її до Херсонської жіночої гімназії. Але дівчина тяжко захворіла на кір та бронхіт і ледве не осліпла, тож її забрали додому, де через рік вона одужала, щоправда, назавжди залишившись короткозорою. Навчання продовжила в Одесі, у спеціальній школі Михайлівського жіночого монастиря, однак вблагала батьків забрати її звідти. Завершувала освіту в Одеській приватній жіночій гімназії Ганни Григорівни Піллер, яку закінчила в 1879-у, здобувши право викладати російську мову та історію. (Сьогодні в будівлі колишньої гімназії працює Одеське вище професійне училище морського туристичного сервісу, вихованці якого пам’ятають і пишаються тим, що тут навчалася славетна українка). Навчаючись у гімназії, кожні свої канікули Людмила проводила під Херсоном, у тих селах, де правив службу Божу її батько (а це Маячка і Збур’ївка), гостювала у дядька Петра Березіна в Голій Пристані, у родичів і друзів у Білозірці та Олешках, татарська слободка Алма-Томак (тепер село Піщане Бахчисарайського району).
  5. Де саме був надрукований перший вірш Людмили Березіної ?У 1883-у в газеті «Одесский вестник» був уперше надрукований вірш Людмили Березіної, написаний російською, — «На смерть Тургенева».
  6. В якому журналі були надруковані вірші «Вісточка» і «Пісня» та оповідання «Знахарка»? Усі були надруковані в журналі «Нива».
  7. Географія життєвих подорожей Дніпрової Чайки: село Карлівка Ананьївського повіту Херсонської губернії (нині — село Зелений Яр Доманівської селищної громади Вознесенського району Миколаївської області); місто Одеса; Херсонська область, Маячка і Збур’ївка, Гола Пристань, Білозірка та Олешки. Життя і творчість Дніпрової Чайки тісно пов’язані з півднем України: тут вона народилася, навчалася в гімназії та вчителювала. Разом зі своїм чоловіком описала цей край, як український, спростувавши московський міф про Новоросію та показавши, що «культура і цивілізація тут були й до Російської імперії».
  8. Ідейні принципи Дніпрової Чайки: З юних літ дівчина зацікавилася творами Гоголя і Шевченка, історичними працями Скальковського й Куліша, Антоновича та Яворницького. «Знаю тепер, що я українка, — так занотувала в своєму записничкові молода літераторка. — Ніякі лихоліття, слова й події Великої Росії не хвилюють мого серця так, як історія України, ніякий спів не знаходить такого відгомону в мене в душі, як український, ні за кого не болить так серце, як за її помилки, її виразки — відлунюють стогоном у мене в душі. І чим більше бачу в її історії помилок, недоліків, тим палкіше люблю її».
  9. 1885-го вийшла заміж за Феофана Василевського, відомого у літературному світі під псевдонімом Софрон Круть. Вони познайомилися в 1884-у на археологічно-етнографічному з’їзді в Одесі. Феофан був на шість років старший за наречену. Також народився в родині священника, закінчив Київську духовну семінарію, потім навчався в університетах Петербургу та Одеси. У 20 років пішов добровольцем воювати з турками на Балканах. Жив у Загребі, Белграді та Празі. У Женеві бачився з Михайлом Драгомановим, ідеї якого сповідував. Відслуживши військову службу, вийшов у відставку в чині молодшого унтер-офіцера. Належав до молодого крила Одеської громади. Багато писав про культуру й побут південних слов’ян, друкувався в галицькій періодиці. Його особисто знав і підтримував Іван Франко. Із 1880 року служив статистиком у Єлісаветградському земстві (нинішній Кропивницький). Брав участь у роботі місцевого україно-фільського гуртка, який допомагав грішми народовольцям, про що стало відомо поліції. У 1885-у Василевського заслали під гласний нагляд до Херсона, де вони й побралися з Людмилою.
  10. Які праці Дніпрової Чайки шанували її прихильники? Деякі літературознавці ставили талант Дніпрової Чайки навіть вище, ніж талант Лесі Українки. Сергій Єфремов так оцінив її новаторство: «Дніпрова Чайка витворила в нашому письменстві особливий жанр символічних малюнків, у яких під зовнішніми реальними рисами раз у раз чується глибший зміст, таємниче порівняння між подіями в природі й людським життям». Особливою філігранністю відзначаються її «Морські малюнки», якими захоплювалися Михайло Коцюбинський, Павло Житецький та інші видатні майстри й поціновувачі художнього слова.
  11. Яку саме ювілейну монету випустив національний банк до 150-річчя Дніпрової Чайки? До 150-річчя від дня народження Дніпрової Чайки Національний банк України випустив пам’ятну монету номіналом 5 гривень.

Пенсіонери поділилися враженнями:

Надія Біляєва: Завдяки напрямку «Українська платформа багатонаціональної Одещини» познайомилися з багатьма відомими українками. Минулого разу Лариса Ілляшенко підготувала доклад про Квітку Цісик. Дніпрова Чайка – це також відкриття.

Тетяна Куліковська: Дуже цікаво, впливово. Красиві, талановиті жінки просували українську культуру в світі. Багато імен на слуху, багато невідомих. В бібліотеці був чудовий проект «Я зробила себе сама», в якому сучасними методами згадували й закріплювали їх через візуальні образи  особи: співачка Соломія Крушельницька, поетка Леся Українка, мисткиня Катерина Білокур. Це велика робота – заново прошити  українську ментальність через культурну спадщину.

Марія Фетісова.