Пенсіонери Приморського району написали творчу роботу «Мандруємо Україною»: Поїхали до Закарпаття!

Пенсіонери Приморського району, що відвідують напрямок «Українська платформа багатонаціональної Одещини» соціально-педагогічної послуги «Університет третього віку», як і раніше, зустрічаються щовівторка й докладають зусиль щодо вивчення української мови. На цей раз слухачі помандрували у Закарпаття.

Ільяшенко Лариса Анатоліївна: Закарпатська область розташована у географічному центрі Європи – це засвідчує пам’ятний знак поблизу Рахова, на стику кордонів України і чотирьох сусідніх держав: Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі. Область займає південно-західну частину Українських Карпат і прилеглу до неї північно-східну середньо дунайську низовину. Більшість території краю є гори та передгір’я, вкриті листяними і хвойними лісами, високогірними альпійськими луками – полонинами.  Тут знаходиться найвища гора Карпат – Говерла (2061 м). В низинах розкинулися родючі поля, сади, виноградники. Клімат помірено континентальний, порівняно тривала весна, нежарке літо, тепла осінь і м’яка зима. Край перетинають десятки гірських річок, серед яких найбільші – Тиса, Боржава, Теребля, Уж, Латориця. Є кілька невеликих гірських озер льодовикового походження, серед яких найзначніше – Синевірське (989 м над рівнем моря). У ІХ-Х ст. Закарпатття було складовою частиною Київської Русі-України.

У 1867 році увійшло до складу Австро-Угорської імперії, у 1918 – до складу Чехословаччини (за умови надання йому автономії). Лише в жовтні 1938 Закарпаття отримало право на самоврядування. У березні 1939 закарпатський уряд проголосив незалежність Карпатської України. Одразу її було окуповано згідно з таємним пактом між Угорщиною і фашистською Німеччиною. У жовтні 1944 Закарпаття увійшло до СРСР. Утворена область у 1946 році з адміністративним центром містом Ужгород на ріці Уж.

Біляєва Надія Іванівна: Територію Закарпаття з найдавніших часів населяли представники слов’янської етнічної спільності. Так з кінця другого століття відзначається друга хвиля розселення Пшеворськіх племен, в ході якої населення проникло в Закарпаття. У п’ятому столітті тут утворився політичний центр гунів на чолі з легендарним вождем Атіллою. Пізніше територія Закарпаття входила до складу Великої Моравії і Галицько-Волинського князівства. У 896 році почався перехід кочових племен угрів через Карпати в середнє Придунав’є, освоєння якого тривало протягом 10 віка. Протягом 11-13 ст., Закарпаття поступово увійшло до Угорського королівства. В 1241 році орди татаро-монгольського хана Бату захопили і зруйнували Мукачево, Ужгород, Тячів і багато інших населених пунктів, проте 1242 раптово пішли. У 1254 році Угорський король Бела IV на спустошені землі запросив італійських і німецьких виноградарів і виноробів. Довготривалий час територія Закарпаття належала Угорським правителям, але в 1541 році центральною Угорщиною оволоділи турки і вона була поділена на дві частини. Після 160-річного турецького ярма вся територія Угорщини разом з Закарпаттям перейшли під владу Габсбургів, правителів Австрії. У 1866 році була створена Австро-Угорщина. У 1918 році у складі Чехословаччини виявилося Закарпаття. 15 березня 1939 року була проголошена незалежна держава Карпатська Україна, а 18 березня 1939 року в Закарпатті були введені Угорські війська. У липні 1945 року Закарпаття було приєднано до УРСР з адміністративним центром Ужгород.

Бабаєва Людмила Сергіївна: Говерла є найвищою вершиною Українських Карпат і водночас найвищою точкою України. Знаходиться на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. До українсько-румунського кордону – рукою подати. Що являє собою вершина? Плато приблизно 80х60 м, переважно кам’янисте де-не-де поросле травою. Тут можна трохи відпочити, зробити фото, помилуватися довкіллям. До речі, з вершини Говерли чудово видно увесь чорногірський хребет. На вершині є стела, тризуб з капсулами, в яких зібрана земля з різних куточків України, тріангуляційний знак, великий хрест, кольори. Щороку до Дня Незалежності та Дня Конституції України відбуваються масові сходження на Говерлу великої кількості людей, які в такій спосіб вшановують ці державні свята. На вершині встановлюють державний прапор. Ця традиція зародилася 1990 року.

Фетісова Марія В’ячеславівна: Народилася я в Івано-Франківську, раніше Станіславі, де проходив службу батько,  моя мама навчалася у місті Ужгороді. Батьки жартували, що мій генетичний код увібрав в себе усі трембіти, фрілки та фуярки Закарпаття: так треба було трусити бруківкою дитячий візочок, щоб я скоріше засинала. Коли була студенткою у Києві, то товаришувала з багатьма дівчатами із Закарпаття. Оля Дудник з Воловця запросила хрестити донечку Марину. Воловець залишився у пам’яті не як чудове містечко з полонинами й горами, а чистий рай. Тоді ж мала нагоду з Воловця мандрувати до Ужгороду. Пили дуже смачну каву зі збитими сливками. Алла Бобуська з Мукачева навчила готувати лечо, яке, до речі, готувати дуже легко, головне, поперчити й посолити вдосталь та узяти овочі, яйця, сметану – смакота така, що не можна відірватися доки не вимокаєш страву хлібом. Дякую усім людям з Закарпаття, яких зустріла на своєму життєвому шляху: це дуже щирі, гостинні й відверті люди. Вони мене вразили завзятістю та наснагою до життя.

Пенсіонери переглянули опитування про Закарпаття від туроператору «Відвідай»:

1. Назвіть найпоширеніші страви Закарпатської кухні:

• росіл, мізерня, крижавки
• ріплянка, підбивані лопатки, пікниця (правильно)
• ощипок, чир, мачанка, книглі (бойківська)
• блинці, бешамель, грибки, вушка (галицька)

2. Назвіть квітку, яка у травні користується найбільшою популярністю на Закарпатті?

• тюльпан
• ірис
• нарцис (правильно)
• крокус

3. Фивник це:

• півник
• генделик
• чебурек
• шеф (правильно)

4. Традиційний міцний Закарпатський напій це:

• бурачанка
• палинка (правильно)
• рапа
• віскі
• джинджерівка

5. Яке місто в Закарпатській області вважається найвищим в Україні (перепад висот між вулицями 400-1000 м):

• Міжгір’я
• Рахів (правильно)
• Мукачево
• Воловець
• Виноградово

6. За допомогою цієї споруди можна вивчати календар, адже у неї 365 вікон, 52 кімнати та 12 входів. Яка назва цієї споруди?

• Мукачівський замок «Паланок»
• Ужгородський замок
• палац Шенборна (правильно)
• замок «Сент-Міклош»

7. Яке ви знаєте найбільше високогірне озеро у Закарпатті?

• Бребенескул
• Синевир (правильно)
• Несамовите
• Герашаска

8. Назвіть, яка постать НЕ МАЄ відношення до Закарпаття:

• Августин Волошин
• Ілона Зріні
• Соломія Крушельницька (правильно)
• Віктор Балога
• Степан Гіга

9. «Намокли шваблики» – це:

• намокли сірники (правильно)
• намокли комахи
• намокли штани
• мокра швабра

10. Назвіть населений пункт, який вважається географічним центром Європи?

• Рахів
• Ужгород
• Ділове (правильно)
• Мукачево

11. Оспівана легендами гірська квітка мужності й кохання, що росте в Закарпатті:

• волошка
• едельвейс (правильно)
• сон-трава
• нечуйвітер

12. Парадичка це:

• парадний посуд
• дуже файна дівчина
• помідор (правильно)
• косметичка

13. «Маю файного цімбора» – це:

• маю класного друга (правильно)
• маю гарну сопілку
• маю доброго сусіда
• маю чудовий наплічник

14. «Які чудові біціглі!» – це:

• файний трамвай
• модний мотоцикл
• такий гарний велосипед (правильно)
• неймовірний біцепс

15. «З якого ти вароша?» – це:

• з якого ти класу
• з якого міста (правильно)
• від якого товариша
• з якої хати.

Спільним зусиллями було складено маленький гастрономічний словничок закарпатських страв:

Баники – рулети дріжджового тіста з різними начинками (мак, яблуко, сир, горіхи);

Бешамель – класичний соус з масла, муки, яєць;

Блинці, млинці  – до чаю або як самостійна страва;

Гурка – закарпатська кров’янка (кишка) з рисом;

Замішка, затирка, кіселиця, галамбець –  кисіль із вівсяного борошна

Кіфлики – традиційна випічка у вигляді рогаликів з різними солодкими начинками;

Кніглі  – страва української, чеської, польської та загалом європейської кухні з борошна (тіста), схожа на розпарений білий хліб; щось середнє між галушками та варениками, як правило, з додаванням сиру, картоплі та яєць.

Крумплі –  картофель;

Крижавки – мариновані в розсолі овочі капуста, буряк,  морква, які нарізають кружечками;

Лечо – страва з овочами, яйцями і сметаною;

Мачанка – страва з грибів (від «мачаємо хліб» у страву й , навіть, проковтуємо язика);

Ощипок – прісне тісто;

Палинка – міцний алкогольний напій (самогонка), який настоюється на фруктах або ягодах;

Плачинта – млинець (плацинда на Східній Україні);

Пікниця – традиційна домашня ковбаса із додаванням паприки (деколи у дуже великих кількостях), щоб тільки покуштувати, але не з’їсти багато;

Ріплянка, ріпа  –    картопля;

Ротота – яєшня з кропивою;

Страпачки – галушки з сирої або відвареної картоплі;

Шовдарь – свинячий окіст, копчений на вишневих або сливових гілках, готується на великі свята;

Човлент – страва з м’яса, квасолі, перлової крупи у рівних пропорціях, додаємо часник;

Чир – рідка страва з кукурудзяного борошна бойківської кухні;

Завиванці, закрутелики, всілякі тістечка, книші, калачі, пироги, баби, медівники, сирники, перепічки, ощипки (прісне тісто), пампухи, маківники, лакітки, розторгачі, поторганики – різноманітне печене до чаю.

В дружньому колі переглянуто декілька книжок закарпатських авторів: «Криничар»,Мирослава Дочинця, «Ільмовий листочок» Петра Мідянки, «Саудаде» Андрія Любки. Вголос прочитано есе Андрія Любки «День», «Не перший, але й не другий», «Веселий цвинтар». З’ясували, що Одещина і Закарпаття мають більше спільного, ніж розбіжностей, головне – це мультикультурне середовище на українських теренах.

Отже, поїхали з нами до Закарпаття, не пожалкуєте.

Автор: Марія Фетісова.

ВІДВІДАЙ – сайт туроператора.