На першому занятті, 31.08.2021, напрямку «Українська платформа багатонаціональної Одещини» за ініціативи кураторки від бібліотеки Тетяни Мозгової, слухачки написали диктант «Подвиг Каменяра» за реплікою з тексту українського письменника Олеся Гончара.

В обговоренні тексту слухачки відмітили, що в синтаксичному плані текст є доволі непростим: речення складно-підрядні, які так й хочеться мимо волі розбити на більш стислі – але ж то класиком написане (!),  в тексті є числівники, ім’я власні, а також складні слова, навіть, чудова буква «ґ» в слові «інтеліґенція», яка надихає на згадування скоромовок (ґелготіли ґави на ґанку). То й в граматичному сенсі є над чим попрацювати.

В обговоренні біографії письменника – робота душі, слухачки не проминули згадати, що Іван Франко був в Одесі, де зупинявся в готелі на сучасній вулиці Грецькій, знав дев’ять мов, а його праці відносилися не тільки до літератури, а й до філософії, економіки й інших сфер. Ще й нагадали про дуже пам’ятну зустріч з нащадком Франка – пані Любою, коли їздили до Львову на фестиваль «Золоті роки».

В сучасній франкініані, крім літературознавчих й біографічних напрямків, можна відмітити ще й напрямок «Мій Іван Франко», який дозволяє побачити в класику живу людину без піднесення на п’єдестал. І тут як не згадати есей молодого письменника Андрія Любки, який суперечливо сприймається людьми, які відстоюють класичні канони й не сприймають, наприклад, речення «Є сфери, в яких Франко закидає за пазуху не лише Шеву з Лесею, а й взагалі весь разом взятий укрліт», але сміливість, метафоричність, вміння побачити широко й розставити акценти – все це чіпляє за живе й запам’ятовується. Головне, працює на зменшення дистанції між поколіннями: ай, да Любка!

Пенсіонери поділилися враженнями:

Людмила Обченко: Писати диктант – робота не проста, але дуже корисна. По-перше, включаємо увагу; по-друге, працює мілка моторика (ручку узяти в руки не всі можуть, хтось звик до комп’ютера, хтось забувся як це робити), головне – пам’ять: згадуєш правопис, хоча він також змінився. Й неперевершене відчуття кола одноліток: я пишу, я думаю, я живу.

Надія Біляєва: Дуже складно, забувся деякі слова, куди язичок дивиться в букві «є» та таке інше. Але головне, що ти не побоюєшся бути смішним. Вчимося усе життя.

Марія Фетісова.