В Україну прийшло «бабине літо»: що це таке з точки зору синоптиків, етнологів й україністів? Дискусію в групі пенсіонерки почали з написання невеликого диктанту про осінь й бабине літо. А далі пригадали, усе, що знають про таке явище з різних боків.

В Україні після перших осінніх заморозків настає так зване «бабине літо». Цього року в Україні ми спостерігали бабине літо в першій декаді вересня. Бабине літо – період теплої та сухої погоди восени, який пов’язаний зі стійким антициклоном.

Бабине літо може настати як у вересні, так і у жовтні чи навіть листопаді, причому доволі часто воно спостерігається декілька разів впродовж осіннього сезону. Згідно деяких джерел, перше, так зване «молоде бабине літо» спостерігається лише після настання осінніх заморозків. А останнє може відмічатись аж у листопаді, перед настанням морозів. Таким чином, розрізняють молоде, спіле й зріле бабине літо.

На Одещині можна говорити про клімат, який стає з часом схожим з середньоморським, що також відноситься й до дієти. Якщо у меню не вистачає якісної риби, то винахідливі одесити компенсують її так званою мілкою рибкою «сарделькою» й фіриною, з яких готують рибні биточки й котлетки. Одесити є природніми соляріями, вони активно поглинають сонячну енергію, розуміючи, що корисне непрямі сонячні промені влітку, а восени, якої в нас не існує, замість неї насолоджуються оксамитовим сезоном, коли можна вдосталь накопичувати сонце й разом морську сіль.

Але багато цікавого про бабине літо говорять представники інших країн: «Метеорологи вказують, що явище бабиного літа відоме у багатьох країнах з помірним кліматом. До прикладу, у Німеччині, Австрії, Швейцарії теплий період восени називається «Altweibersommer» (що дослівно перекладається як «літо старих жінок»).

В деяких слов’янських країнах, наприклад, у Чехії, Польщі, Словаччині, Словенії – цей період також відомий як і українське «бабине літо» і навіть у вимові звучить схоже: чеською мовою – babí léto, польською – babie lato, словацькою babie leto.

У Болгарії та Сербії воно відоме як «циганське літо» або «літо бідняка». У Швеції є «Брітсоммар», у Фінляндії цей період називається «intiaanikesä» і історично він пов’язаний з днем Святого Варфоломія – його день відмічають наприкінці серпня. А от в Ірландії «бабине літо» називають «fómhar beag na ngéanna», що дослівно перекладається як «маленька осінь гусей».

У помірних широтах південноамериканського континенту, куди можна віднести південну частину Бразилії, Аргентину, Чилі та Уругвай – бабине літо відоме як «Вераніко», «Вераніто» або «Веранілло» і буквально це означає «маленьке літо». Зазвичай спостерігається на початку осені – тобто в кінці квітня –  середині травня (у південній півкулі Землі сезонність є протилежною до тієї, яку маємо у північній півкулі).

У деяких країнах південної Європи (Португалія, Іспанія, Італія, Франція та Мальта), бабине літо асоціюється з іменинами або днями святих, такими як Тереза Авільська та Святий Мартін.

У Туреччині бабине літо називають pastirma yazı, що означає літо пастрамі (пастрамі –  м’ясний делікатес з яловичини) і спостерігають його у листопаді, адже саме цей місяць здавна вважався найкращим часом для приготування цього продукту».

Отже, бабине літо є дуже приємним й романтичним, чом їм не скористатися?

Пенсіонери поділилися враженнями:

Лариса Ілляшенко: Ми написали дуже цікавий диктант про осінь й пору бабиного літа, де описувалася осінь в місті Києві, яке схожий на чашу, що наповнена сонцем по вінця. Потім кураторка Тетяна Мозгова нагадала місто Львів, який піднесений вгору й сонце краплинами збігається до міста з високих шпилів готичних соборів. А про Одесу усі разом згадали, що вона є перлиною у моря.

Надія Біляєва: Бабине літо полюбляють за особливий шарм, схожість з французькими мотивами. Бабине літо – це набуття сучасної жінки, якій вже замало одного, то вона й собі створила їх декілька. Навіть, про бабине літо кажуть схоже як про «маленьку чорну сукню» – маленька чудова осінь, яка схожа з весною.

Марія Фетісова.