Пенсіонери Приморського району, які є слухачами напрямку «Українська платформа багатонаціональної Одещини» соціально-педагогічної послуги «Університет третього віку», продовжують онлайн-заняття.

Цього разу воно було присвячено Різдвяним традиціям – Куті як Різдвяній обрядовій страві, яка символічно об’єднує покоління, надає можливість згадати з великою подякою своїх померлих пращурів.

Традиційно кутю було прийнято готувати тричі на рік – на Різдво, Василя (Старий Новий рік) та Водохреще.  Кутя як обрядова страва має поминальну функцію. Куштуючи кутю, ми долучаємося до поминання всіх наших померлих предків. Відповідно, вони на Різдво теж приходять до нас у дім, щоб скуштувати цю страву. Саме тому кутю не прибирають зі столу на Різдво та не ховають в комори чи холодильники. Сьогодні в багатьох родинах збереглась традиція, коли маленьку таріль куті разом зі скибочкою хліба та водою залишають на столі або підвіконні.

До речі, традиція готувати кутю із узваром у деяких сім’ях збереглася  й до нині. Раніше для цього варився або настоювався насичений узвар із сушени, грушок, яблук, вишень та усього того з фруктів, що росло  в домашньому садку. Узвар мав бути солодким, щоб надати смаку куті. Це теж пов’язано із поминальними традиціями українців. Загалом наші предки дуже шанували солодкий смак страв.

Крім того, з кутею було пов’язано багато обрядів, наприклад, по ній передбачали наступний рік. Частина цих обрядів зникла і навряд з’явиться знову. Наприклад, в деяких регіонах господині стежили за тим, як вариться кутя. Це притаманно не лише українській народній культурі, коли спостерігають за тим, як піднімається хліб, випікається коровай, вариться кутя. Якщо кутя добре готується, розварилась, не підгоріла – наступний рік буде хорошим та успішним.

На дев’ятому Різдвяному фестивалі WINTER ROMANTIK FEST, який щороку проводять в Івано-Франківську, зоряні учасники Арсен Мірзоян та Віктор Павлік, актори Ольга Сумська та Віталій Борисюк, співачки Віра Кекелія, Тоня Матвієнко й Наталія Бучинська, а також ведучі «Сніданку з 1+1» Людмила Барбір та Руслан Сенічкін, надали особисті рецепти приготування куті.

Деякі секрети приготування смачної куті. Так, співачка Наталія Бучинська, яка розділила перше місце і звання авторки найкращої куті з Ольгою Сумською, приготувала кутю з використанням великої кількості горіхів: грецьких, мигдалю, фундука. 

Секрет куті Ольги Сумської в додаванні до куті невеличкої кількості рому (100 мл).

Людмила Барбір та Руслан Сенічкін поклали у кутю для смаку халву та віскі.

Тоня Матвієнко та Арсен Мірзоян назвали секретним інгредієнтом своєї різдвяної страви замочений на ніч мак, який зранку ретельно товчеться у глиняній ступці макогоном до появи білого макового молока – саме воно надає особливий смак куті.

Згадаємо ще два популярних обряди з кутею – підкидання куті на ложці та до стелі. Вони теж виконували функцію передвіщень на наступний рік. Перш ніж їсти кутю, її тричі підкидали на ложці – так визначали, як буде поводитися худоба в наступному році. А також дивилися як кутя прилипла до стелі, якщо більше зернят – то буде врожай, а якщо маку – роїтимуться бджоли. Крім того, кутю намагалися варити у новій посудині, тому задовго до Різдва намагалися придбати новий посуд. 

Експерти переконані, що кутя не може обійтися без обчищеної пшениці твердих сортів. Немає одного традиційного рецепту, як правильно приготувати кутю. Всі робили так, як заведено в сім’ї, а в сім’ї – як в селі. Наприклад, на Західній Україні прийнято додавати кілька видів меду, кілька видів горіхів, курагу, цукати – хто на що багатий. Ви можете присмачити свою кутю як завгодно, але найважливіше – щоб це була пшениця. 

Вранці пшеницю можна варити у трішки підсоленій воді в пропорції: на 1 склянку пшениці – 2 склянки води. Варити потрібно 1,5 -2 години на дуже повільному вогні, щоб вона не кипіла, а тліла. Якщо в селі є піч, то краще готувати кутю в горщику – запарити і нехай доходить 3-4 години. 

Щодо маку то його теж потрібно запарювати. Залити окропом на кілька хвилин, після відцідити  окріп і перемолоти мак або в млинку, або в м’ясорубці. Раніше мак терли макогоном в макітрі до білого молочка. Якщо біла рідина виділяється – значить ви досягли своєї мети. Мед можна вибрати на свій смак. Якщо хочете додати узвар, то варто куштувати на свій смак, бо фрукти теж дають солодкий смак. Наприкінці – все перемішати. 

Кутю зазвичай готують з пшениці та ячменю, проте можна зустріти і рисову з родзинками, горіхами і маком.

Щодо рисової куті, то вона з’явилася пізніше пшеничної. І досі точаться дискусії, чи можна готувати страву з інших зернових крім пшениці. 

Рисова кутя на території України з’явилась з кількох причин. Рисова кутя поширена на Півдні та Сході країни. Ще в 13 столітті рис купували на ярмарках, його привозили разом із чаєм, гвоздикою, кардамоном, імбиром.

На свята людини, які могли собі це дозволити, намагались купити ці товари. В іншому випадку рисова кутя стала популярною за радянських часів. Культура споживання та готування рисової куті розвинулась в радянський час, коли обмолочене зерно не можна було придбати у крамницях та на базарах.  Тому рис заміняв пшеницю. Проте в деяких регіонах солодка рисова каша з вишнями чи медом – це не кутя, а коливо, теж поминальна їжа, яку готують на 3 та 40 день після смерті.

Пенсіонери поділилися враженнями:

Олена Д‘якова: Останнім часом чула, що дехто з пенсіонерів скаржився на те, що, навіть, кутю приготувати вже стає дорого. Зазвичай складати набір продуктів до куті треба починати задовго до свята, тоді воно не так б‘є по гаманцю. Але все ж хочу надати людям підтримку, що можна приготувати кутю за різними, навіть, зовсім нескладними рецептами. Наприклад, є нескладний рецепт з рису або перловки з додаванням узвару, горіхів та ізюму. В традиції українців важливо було узяти з миски ложку куті в родинному колі. Сьогодні можна покласти трошки куті  у маленьку посудинку й віднести бабусі-сусідці разом з калачем, бо вона вже не зможе сама зварити кутю, але дуже зрадіє, коли отримає обрядову страву.   

Надія Біляєва: Кутю готують в родинах так як готувала бабця або мама – це запам’ятовується добре – на все життя. Я з багатодітної сім‘ї, ми всі не тільки спостерігали, але й допомагали у приготуванні куті. Мама була строга до нас, але тішилася, що усі заклопотані, в цьому було передчуття свята. Самим кульмінаційним моментом був дозвіл вимити макітру й макогін найменшому й потайки покуштувати страву, бо старші разом з батьками терпіли до «першої зірки». Зараз ми вчимося у людей, придивляємось хто й як готує, багато рецептів в Інтернеті та на різних майстер-класах.

Людмила Грубник: Дуже поширюється коло різних швидких й зручних комплектів, наприклад, цього року продавалися пакети «Кутя Різдвяна Щедра» від фірми «Добробут». Мені було цікаво, хоча я зазвичай не використовую продукти швидкого приготування. Готувати було нескладно, але додала ще трохи родзинок, сухофруктів, цукатів.

Записала Марія Фетісова.