«Дискусія щодо вікової періодизації, на мою думку, не притягнена за вуха, вона ширше – мова іде вже про український менталітет.

Щодо періодизації, то вона, зрозуміло, умовна: 60-75 – похилий вік, 75-90 – старечий вік, 90 – довгожителі. Люди 60-75 років сьогодні ще активно працюють – в громадському транспорті вранці їдуть переважно вони, якщо не на роботу, то на дачні ділянки. В багатьох людей на пенсії з’явилася можливість підтягнути те, на що не вистачало часу, а було дуже цікаво. Самотужки організувати дозвілля дуже складно, тому кожний шукає, як то кажуть, осередки за спільними інтересами: туристичні, краєзнавчі, спортивні.

В українській культурі людей старшого віку завжди поважали. Дві форми визначення віку сприймаються й використовуються з задоволенням: люди поважного віку, люди літнього віку. Перекласти ці словосполучення дослівно на російську не виходить тому, що тут закладені вікові цінності, які сприяли створенню української ментальності.

Марія Фетісова.