Дискусія щодо вікової періодизації: пенсіонери – похилого чи поважного віку – виникла не на пустці.

На наш розсуд – це питання є суто риторичним: зрозуміло, що пенсіонери належать до поважного віку. Новітні терміни, «срібного», «золотого», «діамантового»  виглядають досить штучно. Хіба що першій – срібний відповідає явищу: благородна стриманість, перш за все.  Різні громадські організації, таки, наприклад, як «Золоті роки» у Львові називають своїх підопічних не інакше як «золотолітками».

Але саме термін «поважний вік», аналогу якому немає в російській, розкриває не тільки самооцінку людини, а також відношення до людини збоку суспільства. В українській культурі завжди дуже поважно відносилися до батьків й старших людей – тому тільки поважного віку.

Ми спитали, що саме думають з цього приводу самі пенсіонери, слухачі «Університету третього віку».

Свої думки висловила Валентина Доценко, волонтер срібного віку ресурсного центру «Прима-60+»:

«Якщо в першу половину життя ми намагаємось виглядати старше, то вже в другій половині навпаки – виглядати молодше. Це можна зробити декількома способами, які стосуються нашої зовнішності та внутрішнього стану. Перший спосіб втілюємо, наприклад, завдяки не тільки модним трендам, краще спрацьовує вміння компонувати предмети одягу, підкреслювати свої переваги, приховувати недоліки. Дами 60+ вміють використовувати джинсові речі, носити сукні й блузи. Але робота над собою й своїм внутрішнім станом надає гарні результати – тоді очі світяться, обличчя сіяє, а про жінку говорять, що вона немає віку.

В другій половині життя ми навчилися контролювати свої думки: які думки – такі ми. Думаємо про гарне. Навіть, у хвилини випробувань, коли земля уходить з-під ніг – думаємо, що переможемо.

Не оберігайте себе від гарних емоцій. Жінки 60+ добре знаються на тому, що емоції зі знаком «+» як й «-», сприяють стресовій ситуації, але не економлять на позитивних емоціях: приймають й роблять компліменти, відверто радіють успіхам друзів, щиро посміхаються.

Ви не забули викинути сміття? З відра, із душі, із голови – зробіть це, будь ласка, щоб не перетворити його у тягар, який неможливо нести.

Все одно, в якому світі ви живете, важливо який світ в тобі самому.

Не ганяйтеся за щастям, ваше щастя – в собі, в душі.

Перестаньте хвилюватися про те, чого не можете контролювати. Просто живіть!».

Марія Фетісова.