Украинский оберег –  Мамай (Вечерняя Одесса, 30 ноября 2021 г.)

ПЕРЕКЛАД:

Український оберіг –  Мамай

Міжнародна виставка-конкурс «Козак Мамай» відкрилася в виставочному залі реабілітаційного центру «Будинок з янголом»  за адресою Пушкінська, 51. Автори наданих робіт  –  одеські художники, киянка Катерина Рудакова й учасниця з закордону Жанна Дрига, яка не так давно переїхала жити у Нідерланди.

Живопис маслом й акрилом, графіка й батік передають образ героя українського епосу, вояка з кобзою в руках, захисника й поета. Вперше цей образ з’явився в народному ляльковому театрі-вертепі, а з середини вісімнадцятого сторіччя картини з зображенням Мамая стали надзвичайно популярні. Часто зображення супроводжувалося надписом «Я козак Мамай, мене не займай».

Образ козака-невниваки Мамая й сьогодні надихає літераторів, музикантів, кінематографістів й, зрозуміло, художників. Приємно, що в експозиції знаходяться поруч роботи відомих майстрів з роботами студентів. Учасниками виставки є Михайло Пархоменко, Леонід Багрій, Володимир Кабаченко, Сергій Басок, Олена Дима, Людмила Богайчук, Марія Гонсалес-Леон, Ольга Котова, Олексій Малік, Анна Жалобницька й інші автори.

Як розповіла організатор виставки, викладач художньо графічного факультету Стелла Мунтян, тема виставки торкається багатьох аспектів буття, це й культурна спадщина, й сучасне сприйняття образу козака Мамая.

 «Одеський Мамай» був вкраденим з вуличної виставки, постраждав від рук вандалів, але вже відновлений.

–  Китайський філософ Конфуцій говорив, що світом правлять символи й знаки, – підкреслила Стелла Мунтян, –  варто згадати, що зображення козака Мамая присутній в кожному житлі від Львову до Дону. Український народ сторіччями вкладав в цей образ свої мрії й надії. З ним пов’язано багато міфів и чудових історій. На цей образ молилися козаки-характерники, його зображення мали почесне місто в домашньому іконостасі поруч з іконами Ісуса Христа, Богородиці й Миколи Чудотворця. Образ часто зображували на скринях, ставнях, притолоках, стінах, печах. Козак Мамай символізував захист й покровительство вищих сил, служив оберегом, магнітом матеріального благополуччя й виконував роль посередника між світами. На роботах присутні атрибути, які всюди супроводжують козака Мамая. Він воїн й має неабиякі здібності, може ставати перевертнем. Тому Мамая часто зображають поруч з тваринами й птицями, в яких він міг перетворюватися, –  це вовк, кіт, ведмідь, сова   –  в тварин  мудрих й и сильних. Мамая малювали поруч з конем. Вважають, що чорнозем –  це штучно створена земля, підгрунтя поєднували з кінським гною й кожного року вирощували на ній певні культури й трави. Кінь –  символ сонця, плодючості, переміщення духу в іншу реальність. Поруч з козаком зображено пляшку. Але в ній не горілка, як можна подумати, а сома, напій безсмертя. Чара –  символ благополуччя, солонка –  символ сонця. Меч, як правило, знаходиться позаду, висить на дереві –  він потрібен козаку не для нападу, а для захисту своєї рідної землі».

Пенсіонери поділилися враженнями:

Надія Біляєва: Мамай – нова фігура, раніше про нього нічого не чули. Дуже цікаво про козаків-характерніків, які вміли перетворюватися в будь-яку тварину.

Валентина Доценко: «Я козак Мамай, мене не займай» – це так близько до «Моя хата з краю». Образ козака Мамая є неоднозначним, він поєднав в собі світогляд західний й східний.

Людмила Обченко: Звісно, що козаки зимували разом з сім’ями, а на Сечі були в теплу пору року. Жінкам доводилося усі повсякденні питання вирішувати самотужки. Тому не диво, що сьогодні українські жінки рішучі, самодостатні й впливові.

Марія Фетісова.