Шановні користувачі!

Пропонуємо ознайомитись з деякими журналами, які надійшли до відділу періодичних видань.

Офтальмологический журнал. 2020. № 3.

Науково-практичний журнал для офтальмологів Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України, в якому розглядаються питання клінічної офтальмології, публікують експериментальні дослідження, розглядають різні випадки з практики.

Безпека життєдіяльності. 2020. № 8.

У розділі «Основи здоров’я» читайте  чому виникає бронхіальна астма і як її лікують, які ягоди – смачні ліки, що краще пити у спеку та що про  рослини повинні знати батьки та діти. Зі статті «Дистанційне навчання освітян правилам безпеки та захисту: вибухонебезпечні предмети» ви отримаєте загальні відомості  про вибухонебезпечні предмети, рекомендації з виявлення можливого потрапляння вибухонебезпечних предметів до рук дітей, алгоритми дій у разі виявлення вибухонебезпечного предмета та основні правила поведінки при виявленні  вибухонебезпечних предметів у будинку. Як уберегтися від спеки, кондиціонер чи вентилятор, що потрібно знати пересічному користувачеві  під час використання кондиціонера, про це читайте у розділі «Корисні поради».

Регіональна економіка. 2020. № 1.

У журналі висвітлюються теоретичні та прикладні питання, пов’язані з формуванням та реалізацією державної регіональної політики в Україні, проблемами соціально-економічного життя її регіонів. Подаються офіційні матеріали, ділова інформація, повідомлення, рецензії.

Фінансовий контроль. 2020. № 6.

Новий номер журналу знайомить читачів із Київською кіностудією науково-популярних фільмів, про її банкрутство та перетворення на величезний паркінг зі складськими ангарами. На різноманітні питання читачів відповідають фахівці Держаудитслужби. Рубрика «Аудитору на озброєння» розповідає про способи розкрадання, нецільового використання, «відмивання» та привласнення державних коштів при здійсненні закупівель. «Студентський кредит» для здобуття вищої освіти: хто може отримати, під які відсотки, терміни повернення, пільги при кредитуванні. Оприлюднення інформації щодо витрат державних коштів, публічні кошти стали відкритими. Сучасні способи грошового шахрайства, як уберегтися від фінансових шахраїв, корисні поради фахівців про те, як не стати жертвою фінансових аферистів.

Вісник Пенсійного фонду України. 2020. № 7.

Про роботу органів Пенсійного фонду України в умовах карантину доповідала заступник директора Департаменту пенсійного забезпечення Любов Бричок  у розділі «Громадський контроль». У розділі «Юридичний дайджест» Вісник продовжує знайомити читачів із законодавчими новаціями, у статті «Новини законодавства» матеріал про те, які документи було ухвалено у червні – липні 2020 року. Особливу групу документів у діловодстві становлять ті, які стосуються  особового складу, і відображають  правову трудову та службову діяльність працівників організацій, установ. У розділі «Управління та кадри» читайте про особливості ведення документації  з особового складу в органах Пенсійного фонду України. У розділі «Фахова аналітика» читайте про ринок праці України в період карантину.

Демографія та соціальна економіка. 2020. № 1.

У статті «Динаміка та структура народжуваності в найбільших містах України на початку ХХІ ст.» досліджується сучасна динаміка та структурні особливості народжуваності в найбільших містах України  та порівнюється з відповідними показниками решти населення відповідних регіонів, у дослідженні використано дані Державної служби статистики України про численність постійного населення за статтю та віком. У статті «Демографічні тренди в мегаполісах: приклад столиць країн Європи» аналізуються прогнози ООН, що до 2050 року рівень урбанізації зросте у містах Азії та Африці, а у країнах Європи ріст чисельності населення великих міст відбуватиметься  значно повільніше. Вивчення демографічних процесів мегаполісів дає можливість виокремити спільні тренди, спрогнозувати можливі виклики та шляхи їх подолання.

Актуальні проблеми філософії та соціології. 2018. Вип. 23.

У черговому номері журналу досліджуються філософські питання буття людини у сучасних суспільствах. Автори розглядають праксеологічну парадигму розвитку логіки, визначають функції гуманітарної освіти в умовах четвертої промислової революції, обґрунтовують складності політичної модернізації тощо. Багато уваги приділено філософському осмисленню історичних подій, нелюдському як фактору формування самоідентичності, ґендерно-рольовому питанню.

Країна. 2020. № 29.

У новому номері журналу розповідається про життям одного із найдорожчих художників світу Вінсента Ван Ґоґа.  Про проведення III Міжнародного книжкового фестивалю Book Space, який відбувся у форматі онлайн-марафону. Військовий аналітик розповідає про готовність армії до війни. Очікування українського суспільства від політичних кроків уряду. Познайомимося з творчим шляхом реставраторки Лілії Волкової та спогадами колишнього політв`язня, мистецтвознавця, письменника Богдана Гориня. Аналітик Даруш Матерняк розповідає про безпеку Польщі, її залежність від незалежності України від Росії. Із розділу «Захоплення» дізнаємося про дослідження покинутих фонтанів. Рубрика «Історія» продовжує опис туристичних подорожей, мандрівок та змагань, цього разу – розповідь про річкові подорожі української молоді у першій половині ХХ сторіччя..

Країна. 2020. № 31.

У новому номері журналу розповідається про події 1930 року на Галичині, загострення відносин між українцями й поляками. Лідер гурту «Пирятин» Іван Семесюк розповідає про презентацію нового альбому. Маємо нагоду познайомитися із тренером іспанського «Реала» Зінедіном Зіданом, якого визнали найкращим тренером сучасності. Голова громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська  дає оцінку українській політиці, а політолог Валентин Бушанський висловлюється про події у Білорусі. Представлено яскравий портрет Василя Герасим`юка, якого вважають одним із найпотужніших українських поетів. Розділ «Історія» ділиться розповідями про життя французького письменника Оноре де Бальзака.

Корреспондент. 2020. № 14.

У цьому номері журналу маємо можливість познайомитися з новим «начальником гривні», його заявами та планами на майбутнє. Описуються варті уваги події тижня. Розповідається про перемогу на виборах чинного президента Польщі, Анджей Дуда залишається на своїй посаді. Дізнаємося про відсутність успіхів у врегулюванні подій на Донбасі. Познайомимося з думкою спеціаліста щодо освіти та дистанційного формату навчання, про вимушену та добровільно обрану  систему дистанційки. Подано аналіз першого року роботи моноради та подальших очікувань її діяльності. Друга хвиля коронавірусу – нові обмеження, карантин і наслідки пандемії. Які штрафи чекають на нас за порушення карантину. Також розповідається про випробування, що випали на долю підприємців, і про допомогу держави в цьому питанні.

Новое время страны. 2020. № 30.

Якщо Олександр Лукашенко залишиться президентом ще на п’ять років, він буде правити довше, ніж сумнозвісний зімбабвійський диктатор Роберт Мугабе, білоруси не хочуть цього і наважилися на масові вуличні протести, які силовики розганяють із несамовитою жорстокістю, про це стаття «Чтобы не получить своего Мугабе». У статті «Главный по Динамо» Ігор Суркіс, президент київського Динамо, розповів, чому обрав головним тренером Мірчу Луческу, скільки коштує утримання клубу протягом року і до чого тут ПриватБанк і Ігор Коломойський.  У статті “Коротко, но ярко” НВ розробив 10 маршрутів з відправною точкою в Києві для невеликих, але захоплюючих подорожей по Україні на один-два дні.

Український тиждень. 2020. № 30.

Новий номер журналу починається статтею «Хаос як тло», з якої ми дізнаємося хто зацікавлений у дестабілізації в Україні. Окрім цього розглядається чимало тем. Чим відрізняються нова і стара справи суддів Окружного адміністративного суду міста Києва. Навчання на підконтрольній території, з якими перешкодами зіткнулися студенти. Як вплинула пандемія коронавірусу на онлайн-активність противників офіційної медицини. Річниця перемоги на парламентських виборах монобільшості, про що свідчить падіння рейтингів Володимира Зеленського та його партії. Стаття «Своя сорочка» висвітлює як російський газогін розколює єдність Заходу. Захоплення хакерами соцмереж та провокування  міжнародного конфлікту. Наскільки реальним є вироблення колективного імунітету до COVID-19. У розділі «Спадок» можна знайомитися з історією походженням прізвиська Мамай та його зв`язок ногайським епосом. Культурні проєкти знову повертаються на Донбас із Києва: перспективна підземна локація – соляні шахти Соледара.

Український тиждень. 2020. № 31.

У новому номері журналу розглядається питання підписання чергового «вічного» перемир`я та як його сприймають по різні боки лінії розмежування. Дізнаємося, як Росія намагається впливати на українську інформаційну сферу та формування думки міжнародної спільноти. Реформа децентралізації – суперечки про створення нових районів і як це відвертає увагу від головних проблем місцевих громад. З`ясуємо, чи варто готуватися до пришвидшення інфляції в Україні. Вуличні протести, зростання громадянської активності, контроль за порядком – про все це розповідає розділ «Політика вулиці». Хвилеподібне поширення пандемії, чому на Черкащині одні з найнижчих показників захворюваності на COVID-19. Чи можна врятуватися від ґаджетозалежності? У розділі «Спадок» знайомимося з націоналістичним рухом та суперечками, які виникали в націоналістичних колах Галичини в міжвоєнний період.

Український тиждень. 2020. № 32.

У новому номері журналу розповідається про повернення до влади давно забутих політиків. Дізнаємося про вплив пандемії COVID-19 на долю українських політв`язнів у Росії. Розглядається питання кредитів та чи можуть ініціативи «слуг» підірвати економічне відродження України. Поширення та використання інформації про пандемію,  як росіяни використовують дані для підривної діяльності проти Заходу. Очікування місцевих виборів, у чому секрет довголіття мерів. Політична мапа звільненого Донбасу, хто і як керує підконтрольними частинами Донеччини й Луганщини. Технологія майбутнього, знайомимося з новим плодом кооперації європейської оборони. З`ясуємо, чому носіння масок у громадських місцях є найлегшим способом запобігання коронавірусу. Розділ «Спадок» пропонує історичні спогади оборони союзними польсько-українськими силами фортеці Замостя від будьонівців.

Мовознавство. 2020. № 2.

Стаття «Словотвірна реконструкція праслов`янської лексики (безсуфіксних дієслів).2» присвячена словотвірній реконструкції  праслов`янської лексики, зокрема реконструкції  праслов`янських безсуфіксних дієслів, які не збереглися в жодній зі слов`янських мов. Реконструкція здійснюється на основі віддієслівних імен з or у корені. Стаття «Семантична координата моделювання дискурс-портрета мовної особистості», зокрема, його семантичної координати. Мовна особистість є складною багаторівневою функціональною системою, що містить рівень володіння мовою, володіння засобами мовленнєвої взаємодії та знання світу.

Вивчаємо українську мову та літературу. 2020. № 19-21.

У новому номері журналу подано методику вивчення художнього твору, зроблено аналіз тексту відповідно до вимог, які максимально активізують пізнавальну діяльність учнів. Познайомимося з життєвим та творчим шляхом Бориса Грінченка, українського вченого-лексикографа і письменника. Розділ «З конспектом на урок» знайомить із походженням іншомовних слів, дієприкметниковими зворотами, розглядається складне речення, надається розробка уроків для вивчення історичного роману Ліни Костенко «Маруся Чурай». Розглядається взаємозв’язок емоційних та природних станів на прикладі кінострічки Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Розглядаються нові аспекти творчої біографії драматурга М. Куліша. Пропонується цікава розповідь про українські прізвища з компонентом лих-, якими рясніє наш антропонімікон. Дізнаємося про українські правописні словники 30-х років ХХ століття.

Вісник НАНУ. 2020. № 7.

У статті «Чи є Україна цивілізаційним суб’єктом історії та сучасності» запропоновано поняття «цивілізаційна суб’єктність країни», його якісні характеристики та ключові параметри, аргументовано висновок, що посилення суб’єктності України у світі можливе лише  через гуманістичний напрям і збереження та розвиток моральних цінностей  християнської цивілізації. У статті «Золото надр України. Загальні відомості, геохімія і мінералогія золота» наведено  загальні відомості про золото, його родовища, самородки і видобуток цього металу у світі, окрему увагу приділено історії відкриття  та освоєння золотоносних провінцій України. У розділі «Наукова спадщина»  розкрито одну з маловідомих сторінок життя видатного вченого – астронома і геофізика, засновника наукової школи геодинаміки Олександра Яковича Орлова. Незавершений рукопис О.Я. Орлова під назвою «Астрономічні зубри» дозволяє по-новому подивитися на деякі події того часу.

Наука та інновації. 2020. № 3.

У статті «Міжнародне наукове співробітництво України: періодичні видання НАН України в світових наукометричних базах» охарактеризовано входження наукових періодичних видань України до міжнародних реферативних і наукометричних баз даних та їхній актуальний стан, впровадження інформаційних  технології, входження до баз даних та стимульований ними розвиток журналів, відкривають шляхи до нарощування міжнародного наукового співробітництва та ширшого представлення результатів діяльності українських вчених у наукових періодичних виданнях. Мета статті «Патентно-інформаційний пошук як сучасний інструмент досліджень у галузі медико-біологічних наук» проаналізувати патентні та інформаційні бази даних для визначення найбільш релевантних для реалізації ефективної стратегії патентних досліджень у галузі медико-біологічних наук.

Наука та інновації. 2020. № 4.

Сьогодні людину оточують нові токсичні речовини, які супроводжують технічний прогрес, стаття «Фітомодульний кластер як структурний елемент інтер`єру внутрішніх приміщень різного функціонального призначення» присвячена пошуку нових способів очищення повітря, що набуває все більшої актуальності.  Глобальне зниження якості повітря, збільшення кількості викидів та відходів потребує проведення постійного моніторингу стану довкілля, орієнтованого, в першу чергу, на біотичні показники, стаття  «Спектрофотометричний експрес-метод біоіндикації паркових екосистем» дає оцінку техногенного забруднення паркових екосистем м. Києва . 

Олімпійська арена. 2020. № 7.

Новий номер журналу починається з репортажу українських гімнастів, для яких тренування такі ж захопливі, як і виступи на змаганнях, тому неймовірно цікаво бути свідком виконання найскладніших елементів. Дізнаємося, яка відповідальність лягла на головних тренерів збірної, щоб за короткий період відновити потенціал атлетів. Пандемія COVID-19 змусила відкласти Олімпійські ігри у Токіо, як сприйняли спортсмени і тренери відстрочку, спричинену карантином. Розповідається про розвиток  українського бадмінтону та відкладений чемпіонат Європи з цієї дисципліни. Стаття закликає всіх охочих озброїтися  ракетками і грати в бадмінтон. Маємо можливість ознайомитися з історією створення ексклюзивних шахів майстром ювелірної справи та зрозуміти, що виборювати перемоги і престижні нагороди в царині шахів можуть не тільки ті, хто грає, а й ті, хто їх створює.

Народна творчість та етнологія. 2020. № 3.

У новому номері журналу знайомимося з науковою діяльністю Михайла Зубрицького – відомого українського історика, етнографа та фольклориста. Розглядаються питання забезпечення культурно-освітніх потреб національних меншин та етнічних груп в Україні. Розповідається про посуд як складову культури харчування козацької еліти ХVIII ст., який демонструє спосіб життя, матеріальні можливості цього прошарку соціуму. Представлено матеріал про дослідження угорських народних пісень і балад, в яких ідеться про селянські обряди очищення водою. Дізнаємося, як мікросередовище «Київської Старої громади» та композитор Микола Лисенко вплинули на формування особистості Максима Рильського. Висвітлено вплив студентського руху Київського університету кінця 50-х – 60-х років ХIХ ст. на становлення національно-демократичних світоглядних принципів Тадея Рильського та Миколи Лисенка.

Дзвін. 2020. № 5.

Новий номер часопису починається віршами поетеси, прозаїка та перекладачки Ярослави Павличко. Публікується повість українського письменника Левка Різника «Гра з Лукавим». Насолоджуємося поезією Василя Задорожного, Ольги Башкірової, Галини Олійник. У розділі «Постаті» знайомимося з творчим та життєвим шляхом видатного теоретика радіотехніки Юрія Величка. Книга – це справжній витвір мистецтва, тож здійснимо подорож у світ створення книжок,  у друкарню. Дізнаємося про Стефана Кульженка – українського друкаря, книговидавця, одного із найуспішніших підприємців свого часу в Україні та Російській імперії. Рубрика «На обширах світового письменства» пропонує твір давньогрецького письменника Алкіфрона «Листи гетер». Листи, ніби розділи короткої повісті, відтворюють події пів тисячолітньої давнини. Долучаємося до розслідувань приватного детектива Віталія Самарцева, читаючи продовження «Іронічного детектива» Сергія Дзюби.