Шановні користувачі!

Пропонуємо ознайомитись з деякими журналами, які надійшли до відділу періодичних видань.

Вокруг света. 2020. № 4.

В цьому номері стаття «Безумный мир: 7 дурацких мест» розповість про те, що коли  переповнює творча енергія , результат може бути неймовірним, або геніальним як у будинку догори ногами в Польщі, пухирчастий будинок  у Франції, або будинку  у вигляді величезного дерева у В’єтнамі  . Якими вірусами здатна нагородити людини курка, чим страшні хом’ячки і коли господар небезпечний для свого кота – про це читайте в статті  «Источник заразы: Животные, которые нас убивают». Навіть найрозумніші тварини навряд чи зрозуміють сучасний анекдот, але посміятися люблять багато: і мавпи, і дельфіни, і навіть гризуни, про це в статті «Смех зверей». Скільки б не зводилися стіни між країнами, відносини між Техасом і Мексикою на кухні – блискуча ілюстрація зустрічі Європи та Нового світу. Про делікатеси з Мексиканського кордону – в статті «Пограничное состояние, или текс, мекс и индейцы».

 

 

Офтальмологический журнал. 2020. № 2.

Науково-практичний журнал для офтальмологів Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України, в якому розглядаються питання клінічної офтальмології, публікують експериментальні дослідження, розглядають різні випадки з практики.

 

 

 

 

 

Вісник Пенсійного фонду України. 2020. № 4.

У цьому номері: аналітичне дослідження провідного фахівця Національного інституту стратегічних дослідждень про шляхи розв’язання проблем щодо погашення заборгованості з виплати заробітної плати в Україні; короткий огляд нормативних актів, що були прийняті у березні, на початку квітня 2020 року; судова практика розгляду справ про стягнення переплати пенсії за участю органів Пенсійного фонду України; про види дисциплінарної відповідальності, порядок та строки здійснення дисциплінарного провадження; про особливості роботи держслужбовців в умовах карантину; методичні матеріали для підвищення рівня медіаграмотності, вміння знаходити та аналізувати медіаінформацію, виявляти фейкові вливання у медіапросторі; інша статистична інформація.

 

 

 

Соціальний захист сьогодні. 2020. № 3-4.

У журналі можна ознайомитися з пріоритетами урядової політики щодо соціального захисту населення, про співпрацю Міністерства соціальної політики з міжнародними благодійними організаціями, про старт другого етапу медичної реформи в Україні. Коментарі та консультації фахівців у рубриці «Юридична бібліотечка».

 

 

 

 

 

Фінансовий Контроль. 2020. № 3.

У статті «Чи залишаться в Україні ліси»  йдеться про масову незаконну виробку лісів і   бездіяльність лісоохоронних органів, які наносять державі мільярдні збитки та спричиняють екологічні  катаклізми. У рубриці «Запитання та відповіді» розповідається, які правила боротьби з відмиванням незаконних доходів діятимуть після втрати чинності  Закону України «Про запобігання та протидію легалізації  (відмиванню) доходів …» . В цьому ж розділі дізнавайтеся як правильно відобразити в обліку надходження від оприбуткування активів після списання основних засобів та визначити код класифікацій доходів бюджету. Про Закон, що значно розширює перелік порушень у сфері публічних закупівель  читайте у статті «Відповідальність за порушення закупівель».

 

 

 

 

Вісник Національної академії наук України. 2020. № 4.

До 150-річчя від дня народження Академіка АН УРСР Євгена Оскаровича Патона, відомого вченого в галузі мостобудування та зварювання, у конференц-залі Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України відбулася ювілейна сесія Загальних зборів НАН України. Науковцями були зроблені доповіді про життєвий та творчій шлях видатного вченого, про родину Патонів і Київський політехнічний інститут, про суспільне значення творчої спадщини академіка Є. О. Патона. Також у журналі можна ознайомитися з результатами виконання програми наукових досліджень НАН України з розробки наукових засад раціонального використання природно-ресурсного потенціалу та сталого розвитку на 2015-2019 роки та про продовження досліджень на 2020-2024 роки. Висвітлено найважливіші результати, отримані в рамках виконання Програми інформатизації НАН України у 2015-2019 роках та запропоновано продовжити програму на 2020-2024 роки. У Національній доповіді «Євроатлантичний вектор України» ґрунтовно досліджено загальний стан, тенденції і перспективи відносин України з євроатлантичними структурами. До 300-річчя від дня народження опублікована доповідь «Спадщина Г. С. Сковороди і сучасність».

 

Безпека життєдіяльності. 2020. № 4.

У новому номері ми маємо можливість ознайомитись с проблемою гіподинамії, порушенням опорно-рухомого апарату. Дізнатися про можливості використання QR-кодів в освітньому процесі. Публікується продовження зразків інструкцій з пожежної безпеки. Правила поведінки під час грози, як уберегтися від укусів кліщів. Перспективи використання твердих побутових відходів.

 

 

 

 

 

Безпека життєдіяльності. 2020. № 5.

Познайомившись з новим номером ми дізнаємось який у серця ресурс, що таке серцева недостатність та можливості її попередження. Як каже лікар Наталія Яценко: «Серце – це звичайний насос, що працює без зупинки, для його роботи необхідне постійне джерело енергії». Пандемія коронавірусу – наша нова реальність і себе потрібно захищати, тож у номері можна отримати корисні поради, як зробити антисептик для рук у домашніх умовах. Дізнатись про консерванти, міфи та правду. Продовження зразків інструкцій з пожежної безпеки в закладах освіти. Як спалювання сміття може стати кроком до масштабної пожежі. Інтернет, чати, віртуальні щоденники… Соціальні мережі стали ознакою сучасності, тож вони несуть позитив чи негатив? Яку шкідливість несе побутова техніка для нашого здоров’я та прості заходи безпеки.

Наука та інновації. 2020. № 2.

У наступному номері журналу проаналізовано розміри технологічних розривів між країнами з різним рівнем розвитку промисловості в умовах четвертої промислової революції. Розглянуто методичні підходи до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості України. Зроблено експериментальні дослідження напружено-деформованого стану залізобетонної колони за високих температур та комп’ютерне моделювання цього процесу з подальшим його аналізом. Розроблено методу інформаційно-часового супроводження глобальних, локальних соціально-політичних й інших процесів у сучасному безпековому середовищі.

 

 

 

Країна знань. 2020. № 4-5.

Листаючи новий номер журналу, ми знайомимось з видатними вченими: Євгеном Патоном (український радянський учений-механік та інженер, який працював у галузі зварювання, мостобудування  і будівельної механіки) та Лайнусом Полінгом (американський хімік, кристалограф, лауреат двох Нобелівських премій: з хімії та премії миру). Яскраві спогади, присвячені пам’яті київських математиків, що загинули на фронтах Другої Світової війни. Розповідь кандидата фізико-математичних наук С. І. Доценко про Томаса Байєса-дивного священника, який переставив місцями причину і наслідок. Ідеї боротьби з сараною, розмова про астрономію інків, проблеми співіснування: ноосфери і біосфери. Дивовижний живий світ дніпровської заплави, який знайомить нас з птахами цієї місцевості. Доля бібліотеки Ярослава Мудрого, справжнього центра літописання. Історичний нарис про вченого зі світовим ім’ям, засновника офтальмології та трансплантології В. П. Філатова.

 

 

 

Країна. 2020. № 19.

У статті «Наші комедії навмисно примітизовані» кінокритики Андрій Алферов, Дмитро Десятерик, Ярослав Підгора-Гвяздовський та Антон Філатов розмірковують про українське кіно  та його майбутнє, також ви дізнаєтеся як учетверте  вручали Національну кінопремію «Золота дзиґа»,  яка через карантинні обмеження  проходила 3 травня в онлайн-форматі.  Шотландець Алекс Фергюсон очолив рейтинг сотні найкращих тренерів в історії футболу за версією англійського журналу «4-4-2»  (Валерій Лобановський посів у рейтингу 10-те місце), він 27 років працював  в англійському «Манчестер Юнайтед», йому 78 , він посол «Манчестер Юнайтед» у світі, але «Фергюсон почувається нещасним, бо справа його життя розвалюється». У розділі «Інтерв’ю Оцінки» розмова із народним депутатом від фракції «Голос» Сергієм Рахманіном. «Якщо зберемо всі пропозиції та ідеї посадовців, ми не отримаємо чіткої відповіді – куди рухається країна», – каже народний депутат.

 

 

Новое время. 2020. № 20.

У статті “Продолжение следует” авторитетний вірусолог, професор Алла Мироненко,   стверджує, що про пік епідемії  COVID-19 в Україні говорити поки рано,вона не вважає загрозою відкриття метро, називає ризиком роботу дитячих садків і прогнозує найближче майбутнє. Із статті “В поисках покупателя” ви дізнаєтеся, з якими проблемами, а вірніше кризою, зіштовхнулися забудовники, коли продажі житла знижуються третій сезон поспіль. У минулому році  їх підкосили президентські вибори і проблеми Укрбуду, а тепер – карантин. Газпром і Роснефть, дві найбільші  держмонополії – опори режиму Володимира Путіна, розпадаються. Світова криза, розпад системи – стихії, які руйнують монополію російської влади – про це в статті «А король-то голый». Хто серед лідерів незалежної України був найуспішнішим, а хто ні – НВ розбирався в цьому питанні за допомогою економістів і політологів в статті «Какой президент лучше».

 

 

Український тиждень. 2020. № 22.

В черговому номері журналу можна прочитати про те, наскільки розвиненим є громадянське суспільство в Україні й де шукати точок його зростання. Як Росія застосовує своїх спецпризначенців проти України. Тема номеру: медична реформа в Україні; чи вистачить ентузіазму довести реформу системи охорони здоров’я до кінця; розповідається про досвід боротьби з COVID-19 в Україні та країнах світу. У рубриці «Спадок» можна дізнатися де, як і хто створював родинну портретну галерею Скоропадських (родини майбутнього очільника Української держави).

 

 

 

 

Корреспондент. 2020. № 6-7.

У цьому номері можна прочитати про рік президентства Володимира Зеленського: що було обіцяно і що зроблено. Україна знову ризикує опинитися в епіцентрі американського передвиборного скандалу: чому Києву варто триматися подалі від передвиборних розбірок між Трампом та Байденом. Тема номеру: карантин в Україні. Як будемо виходити з карантину, чи вдасться українцям в нинішньому році з’їздити влітку в Європу, як COVID змінив заняття спортом. Розповідь українця про те як Тайвань переміг коронавірус.

 

 

 

 

Олімпійська арена. 2020. № 4.

Попри карантин Національний олімпійський комітет України продовжує свою ефективну діяльність. Самовдосконалення, освіта, здобуття нових знань щодо різних аспектів спортивної кар’єри та посткар’єри, олімпійської підготовки та історії олімпізма – комітет розширює свої освітні програми і проекти для атлетів, тренерів і фахівців, до яких з великою цікавістю долучаються колеги й другі з різних країн світу.

 

 

 

 

Мовознавство. 2020. № 6.

У статті «Мова і церква в сучасній Україні» розглядається такий чинник сучасної мовної ситуації , як взаємовідношення між вибором мови й узагалі мовного коду спілкування для тих чи інших груп населення і їхніми преференціями щодо належності до певної конфесії  або принаймні пов’язуванням себе з відповідною конфесійною традицією та культурою, так як загальна мовна ситуація в сучасній Україні визначається насамперед  співіснуванням двох основних мов спілкування населення країни – української  й російської. У статті «Фразеологія як відбиття національної ідентичності в мас-медійних координатах» аналізується українська фразеологія як вербалізованний ідентифікатор національної культури соціально-політичних подій в Україні.

 

 

 

 

Вивчаємо українську мову та літературу. 2020. № 13-15.

У новому номері О. О. Румянцева-Лахтіна розповідає про «Дистанційну освіту, переваги освітньої платформи Classroom.google.сom для вчителів-філологів». Світова спільнота освітян широко використовує телекомунікаційну інфраструктуру, що дає можливість створювати системи масового безперервного самонавчання. К. М. Тищенко у статті «Мовні контакти: свідки формування українців» пропонує цікаву інформацію про джерела запозичень слів, що ввійшли до складу української мови внаслідок активних контактів наших пращурів з різними народами й етносами. У розділі «Дидактична скринька» можна дізнатися про нестандартні диктанти, як пізнавати світ і мову через тексти. Н. П. Стельмах розповідає про українські прислів’я та приказки. Пропонується цікавий матеріал, у якому подано інформацію про вчителів та учнів з погляду їхніх психологічних характеристик.

 

 

Дивослово. 2020. № 4.

У цьому номері розглянуто прийоми критичного мислення та особливості візуалізації навчання як засобів розвитку ключової компетентності «уміння вчитися впродовж життя». У рубриці «Мовознавство» можна ознайомитися з аналізом мовних етикетних формул на матеріалі листування Івана Огієнка за період з 1907 по 1921 рр. та зроблено історико-культурний дискурс дометричних одиниць вимірювання ваги, маси та об’єму в співвідношенні їх із метричними одиницями. Також можна ознайомитися з планом-конспектом уроку української літератури за повістю «Сіроманець» Миколи Вінграновського для 5 класу; бінарним уроком за поезією Максима Рильського «Осінь-маляр із палітрою пишною…» для 5 класу; з планом-конспектом уроку , присвяченого вивченню життєтворчості Андрія Малишка та його твору «Пісня про рушник» для 7 класу. Розглянуто особливості поетики новели Олеся Гончара «Модри камень». Досліджено маловідомі віхи біографії Наталії Кобринської, її взаємини з власним поколінням, основні засади світогляду, етапи творчої еволюції.

 

 

 

Слово і Час. 2020. № 2.

З цього номеру розпочинається серія статей авторського дискурсивного триптиха з проблематики етнокультурного пограниччя, розглянуто приклади літературно-історичних ситуацій у геополітичних та етнокультурних зонах України, наразі – австро-українського та польсько-українського. Проаналізовано показові аспекти інтертексту прози Валерія Шевчука, простежено особливості міжтекстової взаємодії доробку письменника на рівні різних форм і типів інтертексту. Розглянуто нові твори з карколомними сюжетами й несподіваними розв’язками, присвячені подіям Революції гідності й російсько-української війні на Сході України. Досліджуються жанрові особливості щоденників Дмитра Туптала і Тараса Шевченка, осмислюються погляди письменників на долю, творчу працю, релігію тощо.

 

 

 

Березіль. 2020. № 2.

У новому номері журналу публікується закінчення роману української письменниці Галини Пагутяк «Путівник розгублених». «Київськи оповідання» Наталки Поклад. Нові вірши Тимофія Гавриліва. Правду без прикрас і підфарбовувань розкриває Володимир Комаровський у своїх оповіданнях «Сільські історії». Гине не тільки село, відмирає частинами душа української нації. У розділі «Мандри» Леся Богуславець (українська письменниця, що мешкає в Австралії) розповідає про свою вісімнадцяту подорож в Україну. Спогади про Національний музей Голодомору, Літературно-меморіальний музей Лесі Українки, зустрічі з цікавими людьми.

 

 

 

 

Дзвін. 2020. № 2.

У новому номері часопису публікується продовження роману В’ячеслава Гука «Гадючі линовища». Поезія Віктора Азьомова, Юлії Бережко-Камінської, Миколи Будлянського. Дивовижні новели Василя Чабана. Його твори є визначальними психологічно-мистецькими чинниками у формуванні духовного здоров’я суспільства. У розділі «Постаті» йде розповідь про лицарів точних наук. Математики та фізики люди, які живуть плодами своєї праці і не крадуть чужих результатів, а беручи їх зі скарбниці знань, посилаються на того, хто здійснив те чи інше відкриття. Закінчення історичного опису трагедії знищення Гути Пеняцької, як колись квітуче село лежало пусткою і своїми коминами та здичавілими садами лякало перехожих.

 

 

 

 

Київ. 2020. № 3-4.

Новий номер журналу починається з мемуарної прози українського прозаїка, критика, літературознавця Михайла Слабошпицького. Друкується фрагмент нової книги «З присмеркового дзеркала». У розділі «Пошуки і знахідки» Антонія Цвід розповідає про «Шевченко інкогніто»: цікаві листи, спогади, дивовижні факти. Поезія  Олексія Ковалевського та Ярини Сенчишин. Продовження «Щоденника» українського письменника, кіносценариста, Шевченківського лауреата, Івана Чендея. Повість Руслани Мельничук «Канікули в Йосипівці». Йосипівка, маленька мальовнича країна ,там є все, що потрібно для відпочинку і різноманітних пригод, особливо якщо вам дванадцять років і ваша душа прагне усіляких цікавинок. Про своє «Побачення із собором» розповідає Сергій Грабар. Володимирський собор – це пропілеї Вічності міста Київ.