Шановні користувачі!

Фонд бібліотеки поповнився новими виданнями. Пропонуємо ознайомитись з деякими з них.

Браун Джеймс Деніел. Диво в Берліні: як дев’ять веслярів поставили нацистів на коліна / пер. з англійської Любов Пилаєва. – К.: Наш Формат, 2016. – 448 с.

«Диво в Берліні» – дві майстерно зшиті сюжетні лінії, написані талановитим оповідачем. Перша розкриває історію простих американських хлопців, які в один з найстрашніших періодів в історії США – Велику депресію – відвойовують своє право на гідне майбутнє. Друга переносить нас до Німеччини, де Гітлер уже задумав свій найстрашніший план – Другу світову. Перш ніж розв’язати війну, він прагне приспати ворога – показати, що Німеччина гостинна, вільна і мирна держава. Задля цього керівництво країни вирішує провести Олімпійські ігри 1936-го року, куди, у складі збірної США з веслування, потрапляють наші герої. Створена на основі реальних подій, книга розповідає про дружбу, вірність і відчайдушну боротьбу добра та зла. А головне – проводить паралелі з сучасним світом, змушує замислитись над тим, що подібний сценарій може повторитися, або навіть вже повторюється сьогодні.

Зузак М. Крадійка книжок: роман / Маркус Зузак; пер. з англ. Наталії Гоїн. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. – 416с.: іл.

Болючі спогади своїх батьків-емігрантів про такі несумісні речі, як дитинство, війна й Голокост, сучасний австралійський письменник Маркус Зузак поклав в основу історії про маленьку дівчинку Лізель Мемінґер, яка в страшні роки Другої світової, навчившись читати за посібником гробаря, збагнула силу Слів і, втративши все інше, вижила – завдяки лише цій силі.

Курков А.Ю. Шенгенская история: роман – Харьков: Фоліо, 2016. – 716 с.

21 декабря 2007 года в полночь Литва присоединилась к Шенгенскому пространству. В эту ночь три молодые пары, подружившиеся на рок-фестивале, собрались на хуторе Пиенагалис, чтобы отметить «Шенгенскую ночь» и поделиться друг с другом планами на будущее. Ингрида и Клаудиюс говорили о своем переезде в Лондон, Андрюс и Барбора собирались в Париж, а Рената и Витас — в Италию. Они не знали и даже предположить не могли, чем им придется там заниматься. Они доверяли Европе и были уверены, что она их не подведет. Они были молодыми и самоуверенными. И пока они сидели за столом и ожидали «шенгенскую полночь», далеко от Пиенагалиса к шлагбауму, перекрывавшему дорогу на литовско-польской границе, подошел старик с деревянной ногой, знавший Европу как свои пять пальцев. Он дождался полуночи и, как только пограничники подняли навсегда полосатый шлагбаум, стал первым литовцем, перешедшим границу без предъявления паспорта. Перед ним тоже лежала дальняя дорога, а в тайнике его деревянной ноги отправились в путешествие вместе со своим владельцем шесть его паспортов. И все на одно имя — Кукутис..

Сансаль Буалем. Кінець світу: роман / Буалем Сансаль; з фр. пер. П. Таращук. – К.: Вид-во Жупанського, 2016. – 216 с.

Новий роман-антиутопія Буалема Сансаля «2084: Кінець світу» став справжньою сенсацією і минулорічним бестселером на французькому книжковому ринку та отримав ґран-прі Французької академії, а також устиг побувати на перших місцях у відбіркових списках усіх престижних французьких премій у царині літератури. У романі, який можна сприймати, зокрема, як і діалог Сансаля з епохальним орвеллівським «1984», оповідається про небезпеку ісламської релігійної диктатури, яка насувається на нашу цивілізацію. У своєму інтерв’ю для «Дойче Велле» Буалем Сансаль так описує власне бачення сьогоднішнього становища нашої цивілізації: «Свободи більше немає. Ми стали в’язнями надто жорстко організованих держав. Глобалізація нав’язує нам закони ринку. Реклама і маркетинг зумовлю­ють наші дії. Присутній скрізь всемогутній закон обмежує свободу громадян. Єдина свобода, яку ми маємо, це виби­рати, чиїх вказівок слухатись. Тож мусульмани кажуть: аніж слугувати ринку й праву, краще будемо виконувати накази релігії. Оскільки релігія обіцяє нам рай… А до цього додається ще й пригода джихаду».

Скрябін Кузьма. Поезія / Кузьма Скрябін; фото Ю. С. Кочетової; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. – Харків: Фоліо, 2016. – 217 с.

Кузьма Скрябін (справжнє ім’я Андрій Кузьменко) народився в місті Самбір Львівської області 17 серпня 1968 року. Закінчив музичну школу за класом фортепіано. 1989 року записав першу пісню у складі музичної групи «Скрябін». З того часу став відомим як співак, автор музики і текстів багатьох десятків пісень, а також ще і як талановитий письменник. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Я, «Побєда» і Берлін» (українською та російською) і «Я, Паштет і Армія». 2 лютого 2015 року Кузьма Скрябін загинув в автомобільній аварії. У поезіях, що увійшли до видання, якнайкраще розкриваєть­ся яскравий талант Кузьми з його іскрометним гумором, тонким ліризмом, чіткою громадянською позицією.

Тогіас Майкл. Проти шторму / Майкл Тогіас, Кейсі Шерман. – К.: Наш Формат, 2016. – 280 с.

Узимку 1952 року Нову Англію побив найжорстокіший за багато років норд-ост. Погода сіяла хаос на землі, а замерзла Атлантика перетворилася на посічену вітром зону загибелі та стала ареною найбільш героїчної історії порятунку за всі часи. Рано-вранці 18 лютого, у понеділок, коли довкола вирувала буря, два нафтових танкери, «Пендлтон» та «Форт Мерсер», опинилися в однаково страхітливому скрутному становищі. Збудовані з «брудної сталі» та не готові витримати такі люті хвилі, обидва танкери розкололися та полишили десятки людей, які перебували на борту, повністю на милість Атлантики. «Проти шторму» – це захоплива, правдива історія героїчних спроб порятувати душі, що тислися одна до одної всередині розламаних половинок двох кораблів. Ця історія зачаровує; вона переповнена сценами, від яких перехоплює подих – як перекидаються човни, як врізаються один в одного носи та корми, як люди самі стрибають у розбурхане море у своїй страшній битві за виживання. Вижили не всі 84 людини, які опинилися в морі в полоні тієї жорстокої бурі. Але, якщо взяти до уваги труднощі, це диво – і свідчення їхньої мужності – що хтось із них взагалі повернувся додому, щоби розповісти свої історії.

Запитуйте видання у відділі соціокультурної діяльності!

З новинками видань краєзнавчої тематики можна ознайомитись в рубриці «Що читати про край» блогу «Одесский краевед ».