Подія з одного боку нічим непомітна через те, що знімуть плакат з фото молодого митця у капелюсі з м’якими полями наступної доби; з другого – надзвичайна, яка є маркером руху оновлення українськості  в умовах війни, – російськомовна Одеса стає задля перемоги націоналістично-українською. Хоча деякі одесити з гумором відповідають про себе: “російськомовний український націоналіст”.

Про Леся Курбаса, його театр “Березіль” й те, що народний артист УСРР був страчений НКВД в 1937 році, відомо майже всім.Нажаль, одеситам мало відомо, що в червні 1924 року знамените Всеукраїнське кіно-фото управління запросило Леся Курбаса на один рік обійняти посаду режисера Першої державної одеської кінофабрики. Пишаємось!

Марія Фетісова.