Національну премію «Мама року -2020» було оголошено дуже своєчасно. Що робити слухачам «Університету третього віку» на карантині? Писати творчі роботи дистанційно! Отже, стартуємо дружньо разом!

Отже, про материнство. Відношусь до категорії матусь-насідок, таких собі суто одеських матусь, які люблять занадто сильно. Але мені пощастило змінити модель поведінки: дітей, особливо синів, треба відпускати, якщо хочеш, щоб він став самостійним.

З сином в нас особливі відносини: не я його виховувала й повчала, а, навпаки, він мене. Але зрозуміло мені це стало тільки з часом. Наприклад, він ще у дитячому садочку казав з філософським натяком, що «Розумному не треба бути хитрим». Я не переконувала його, тільки дивувалася, звідки в дитини такі уявлення.

Коли батько його повчав, що треба втікати, якщо сили нерівні й справа йде до бійки, Борис тільки посміхався. Писав листи Святому Миколаю з проханням йому подарувати іграшки, виривав з щоденника листи, трохи таки бився з хлопцями, бігав до моря як усі хлопчаки з Одеси – як інакше?

Одним словом, син ріс й приносив хвилювання й радощі. Вчився в Одеському військовому ліцеї з посиленою фізичною підготовкою, Одеському державному екологічному університеті; працював на підприємництві в Одесі.

А тепер мій син є заробітчанином. Я впевнена, що це тимчасова міра, що ми будемо як і раніше разом. У чому ж моє щастя як матусі, спитаєте ви –  читайте вірші:

 

РЕП’ ЯШОК

Як мені на кожушок

Причепився реп’яшок.

Міцно так вчепився:

наче рак клешнями,

їжак – голками,

вовк – зубами…

Інколи ми з вами

Так чіпляємось до мами.

РАНКОВА НАПІВКОЛИСКОВА

На світанку до ґанку

ґави прилетіли

сіли та заґелґотіли.

Діткам маленьким

на пташиній мові

заспівали колискові.

Дітки на подушках,

в  люльках та колисках,

сни глядять барвисті.

ПТАХИ

Нагодуємо птахів

Нагодуємо усіх:

Горобців, синичок,

Галок та ворон –

Цілий батон.

Що додому нести,

З  чим сідати за обід?

А паляниці,

Мабуть,  з  дві.  

КОЛЕКЦІОНЕР

В дідуся – медалі,

В тата – марки,

В мами – фотокартки,

Що збирати варто?

Може краще гроші? –

Діло прибуткове,

В світі вже не нове,

Та завжди хороше.

Тато досвід має,

Порадіє та підкаже.

Якщо  гроші –

Буду міліонером,

а монети – нумізматом.  

Мама каже з хистом,

Що у світі є бонисти

Та у них губа не дура:

Знають ціну кожної купюрі.

Краще я грошима

Поділюся з братом:

Буду зараз я банкіром,

З часом й мільярдером.

ДІДУСІ  ТА  БАБУСІ

Мій дідусь, що з вусами,

Був малим хлопчиськом,

А бабуся –   дівчатком з косами,

Як вам пригода ця? Ха-ха-ха !!!

Мені смішно: ха-ха-ха !!!

Ледь тримаюся за боки,

І не вірю, що дідами,

З часом, станемо й ми.

ТАЄМНИЦЯ ПРО СКАРБНИЦЮ

Бабуся, збережіть, будь ласка,

Не сваріться на мене,

Не кидайте до сміття ці речі,

Вкрай необхідні  для малечі.

Бабуся, збережіть, будь ласка,

Не кажіть, а ні мамі, а ні татові,

Хай  це буде наша з Вами таємниця,

І про те не взнає й сестриця.

Бабуся, збережіть, будь ласка,

Крейду, камінці, палички –

Хорониться хай уся скарбниця –

Все для гри згодиться.

РИБАЛКА

Рибальство – чоловіча справа,

Важка, корисна і цікава,

Але її  чомусь не полюбляє мама.

Ми накопали черв’яків із ранку,

І склали їх плотненько в банку:

Риба на живця добре ловиться !  

Порахували  часи й хвилини –

Час повільно плине:

Де та риба, де домівка з мамою?

Може клюне риба  незабаром

І у мене  разом з татом,

Щоб мене не обзивали мамієм?

САМА КРАЩА В СВІТІ КАЗКА

Тато, розкажи мені, будь ласка,

Саму кращу в світі казку

Як ти був маленьким …

Як просив читати вголос книжку

Та завести в хаті кішку,

А крім неї, ще папугу…

Розповідь, як бігав ти по лузі

І носив тритонів  у картузі,

У кишені – різну дрібноту…

Розповідь, про усі вечірні жахи,

Про летучих  мишей, птахів,

Маски з гарбузів на Геловін…

Тато, розповідь, як самому бути,

Як дружину роздобути

І мене хорошого знайти!

 

ГУДЗИКИ

У  бабусі є незвичайна

Шкатулка для ґудзиків.

Заради цієї шкатулки

Бабуся забула пігулки.

Про кожний ґудзик

В неї – історія казкова,

Яку можна слухати

Знову й знову. 

Ось ґудзик військовий,

дідусевій шинелі,

А цей – з гімнастьорки.

Цей –   з прабабусиного

Плаща-пильника…

А ці маленькі,

Схожі на монпансьє,

Прозоро-духмяні,

Певно, з дитячого одягу.

Але бабуся  інколи плутається,

Перебираючи усі  наші ім’я,

 

От така ґудзикова

Та родинна історія моя.

Кожна щаслива матуся мріє стати бабусею.

Марія Фетісова, м. Одеса, 0970107853