Шановні користувачі!

Знайомимо вас з деякими книжками видавництва «Віхола», якими нещодавно поповнився фонд бібліотеки – деякі ми отримали від Українського інституту книги за Програмою поповнення фондів публічних бібліотек України, деякі – нам подарували автори під час презентацій те небайдужі читачі.

Приходьте! Запитуйте! Читайте!

Агеєва Віра. За лаштунками імперії. Есеї про українсько-російські культурні відносини / Віра Агеєва. – Київ: Віхола, 2021. – 360 с. – (Серія «Життя»).

Про українсько-російські взаємини вже багато написано в контексті російських інтересів і пріоритеті. Росія безцеремонно облагороджувала свою історію чужими звитягами й здобутками, позбавляли натомість українців їхнього минулого. З українського погляду, картина зовсім інакша. Уже не одне століття речницею антиколоніального дискурсу є вітчизняна література. Від Котляревського, Квітки-Основ’яненка, харківських романтиків аж до епохи модернізму й зрештою постання держави вона пропонувала різні моделі ідентичності, підважуючи імперські претензії й утверджуючи власну культурну самодостатність. У цій книжці авторитетна літературознавиця Віра Агеєва через призму культурного процесу аналізує український спротив імперії та боротьбу за збереження колективної пам’яті.

Атамась Наталія Пташина історія. Скандали, інтриги і мистецтво виживання / Наталія Атамась. – Київ : Віхола, 2021. – 320 с.

Що спільного у синиць чубатих і українських господинь? Чому самкам пінгвінів подобаються гладкі чоловіки та чим Дарвіну не вгодили павичі? Чи справді існує лебедина вірність і як качки дають раду нахабним залицяльникам? І чому українцям слід перейматися через папугу Крамера, що оселився в Києві? Відповіді на ці запитання знає орнітологиня Наталя Атамась, яка у своїй книжці розповідає про те, як живуть птахи і наскільки їхня поведінка схожа на людську (чи то навпаки – наші звички нагадують пташині). Наталя з гумором пояснює, для чого птахи заводять гареми та як «редагують» кількість і якість власного потомства, як вони будують гнізда й шукають пару, планують зимування та чому пари розлучаються і залишають свої родини.

Дубчак Ольга Бачити українською / Ольга Дубчак. – Київ : Віхола, 2021. – 336 с.

Мова — це не просто сукупність слів, що зберігаються в словниках, і не довільний набір значень. Мова — це спосіб мислення й відображення дійсності, це картина світу, яку почали малювати наші далекі пращури й продовжать довершувати наші далекі нащадки. Ми теж беремо безпосередню участь у її творенні, постійно доповнюючи та вдосконалюючи тло й сюжет. Наша мовна картина демонструє те, яким ми бачимо світ. А бачимо ми його українською. Книжку «Бачити українською» присвячено найголовнішій одиниці мови — слову. Саме воно дає нам змогу порозумітися (і посваритися), передати важливу (і неважливу) інформацію, висловити почуття (і навіть просто подумати про них). А загалом — саме зі слова почалося буквально все. А що «все»? — спитаєте ви. Щонайменше — ця книжка, а щонайбільше — людська свідомість. І це не жарт, бо жартів у книжках про мову не буває.

Дубчак Ольга Чути українською. У світі звукі [у] і букв / Ольга Дубчак. – Київ : Віхола, 2021. – 192 с.

Чи знаєте ви, що голосних в українській мові приблизно в п’ять разів менше, ніж приголосних? Чи чули ви про нескладотворчі звуки? А про літеру Шредінґера? Чи відомо вам, що шиплячі постійно мімікрують під інші приголосні української мови? Якщо чесно: ви все це знаєте. І навіть якщо вам здається, що ви гадки не маєте, за яким принципом слід вимовляти ті чи інші звуки, ваші мовна свідомість і мовленнєвий апарат роблять це бездоганно. Книжка «Чути українською» не змушуватиме вас учити правила чи зубрити мовні закони. Це вже робила колись ваша вчителька української мови та літератури. Завдання книжки – пояснити, за якими правилами й закономірностями працює звукова система, а ще – чому наша абетка майже досконала. І, звісно, переконати вас, що українська мова – це надзвичайно цікаво, легко і місцями навіть корисно.

Коваленко Олексій Фрукти проти овочів. Чому кавун – не ягода, а томат – це фрукт / Олексій Коваленко. – Київ : Віхола, 2021. – 224 с.

Перці й помідори – не овочі. Гречка – горішок. Вишня – не ягода. Усе своє життя, успішно проігнорувавши ботаніку, ми керуємося лише одним простим і хибним правилом: солодке – фрукт, а все решта – овочі. Насправді це так не працює. У книжці «Фрукти проти овочів» ботанік, музейник та автор блогу «Довколаботаніка» Олексій Коваленко розповість справжню історію продуктів, які ми щодня бачимо на кухні та в супермаркеті, а ще навчить відрізняти овоч від фрукта, горіх від горішка, а кавун від ягоди. У книжці Олексій пояснить, хто намагався лікувати огірками безпліддя та укуси скорпіонів, як салату приписали здібності впливати на чоловічу потенцію, звідки примандрував до нас буряк та як приготувати каштани в домашніх умовах і не рознести квартиру на шматки. Перед вами – не збірник рецептів і навіть не підручник з ботаніки, книжка Олексія Коваленка  – це реальна та дотепна історія найзвичайнісіньких овочів і фруктів: від особливостей їхньої ДНК та селекції до найдивніших міфів і кулінарних лайфхаків.

Маслова Ольга, Бєльська Вероніка Коли я нарешті висплюся? Як засинати і прокидатися із задоволенням / Ольга Маслова, Вероніка Бєльська. – Київ : Віхола, 2021 – 208 с.

Коли я нарешті висплюся? Це питання ми ставимо собі роками, переконуючи самих себе в тому, що ось уже незабаром (після школи іспитів роботи на старості) налагодимо цей процес. Переконуємо себе так, наче в цьому є щось складне, а у нас – необмежений запас часу. Погані й гарні новини разом: часу в нас мало, але, на щастя, у наших біологічних ритмах немає жодної магії. Сон і біологічний годинник, за яким ми живемо, хай які складні в роботі механізми, та все ж їх можна налаштувати. Достатньо лише зрозуміти, як усе це працює. Саме ці процеси у книжці «Коли я нарешті висплюся? Як засинати і прокидатися із задоволенням» пояснюють біологині Ольга Маслова та Ніка Бєльська. Чому не варто змушувати сов прокидатися о п’ятій та навіщо жайворонки «підриваються» з першим промінням сонця? Як побороти джетлаг, чому на ніч хочеться з’їсти тортик і навіщо вам у спальні суцільна темрява? Про все це розповідають Ольга та Ніка, які не лише розвіюють міфи, а й за допомогою практичних вправ показують, як зробити так, щоб усі ми нарешті виспалися.

Саркісян Володимир Хімія повсякденна. Від шампуню і прального порошку до смаженої картоплі / Володимир Саркісян. – Київ : Віхола, 2021. – 176 с.

Наше повсякденне життя – суцільна хімія. У ванній, на кухні, в автівці, аптечці й навіть на природі. За найпростішими речами від прянощів до антисептика – стоїть складна формула і щонайменше кілька хімічних сполук зі страшними назвами, які взаємодіють між собою у той чи інший спосіб. У книжці хімік-токсиколог Володимир Саркісян пояснює, як на хімічному рівні функціонують речі та явища, з якими ми стикаємося щодня, – приготування їжі, прибирання та прання, купівля ліків, ожеледь на дорогах.

Черненко Іван. Сміх у кінці тунелю. Нотатки українського анестезіолога / Іван Черненко. – Київ : Віхола, 2021. – 384 с. – (Серія «Життя»).

Секс, наркотики, рок-н-рол? Студентські будні майбутніх лікарів трохи інші. Анатомія, неорганічна хімія, перерви на сон. І ні, далі легше не буде. Далі на них чекатимуть лікарні та пацієнти. А ще колеги, які не в змозі прочитати банальну інструкцію до пристрою, родичі, для яких реанімація видається мало не вбивством, і бюрократія, багато бюрократії. Та будуть і ті, хто готовий підставити плече на чергуванні, ті, хто вчасно поділиться новим досвідом, як і ті, хто помітить лікаря та його зусилля. Книжка Івана Черненка – це книжка про медицину та будні медиків, про той шлях, що долає кожен мрійник, аби стати лікарем. Про помилки, безлад і пацієнтів. Про життя та смерть, про кожного з нас. Зрештою, це просто історія лікаря з Богом забутої районної лікарні десь у Макондо.