В Одеській ОУНБ ім. М. Грушевського 17 грудня 2020 року відбулася презентація проекту «Повернемо в Україну культурну спадщину» = «Back home to Ukraine», який був започаткований 2009 року видавництвом «Горобець» на чолі з директоркою Ганною Горобець.

Була представлена виставка унікальних видань – рукописних книг часів Київської Русі, які були повернені до України у вигляді факсимільних копій.

Мета проєкту – повернути у вигляді факсимільних копій давні українські рукописні книги, які створені на теренах Русі-України та волею долі розпорошені по світу.

У кожного рукопису був свій шлях: деякі дарували як весільний посаг, якісь забирали з собою завойовники, інші ж ставали коштовними дарунками.

За 8 років було видано та досліджено 6 рукописних книг загальним накладом 4400 примірників.

У межах проєкту видано факсимільні копії:

1. Луцьке Євангеліє XIV ст. (оригінал у Москві, Росія)
2. Луцький Псалтир 1384 р. (оригінал у Флоренції, Італія)
3. Холмське Євангеліє XIII ст. (оригінал у Москві, Росія)
4. Лавришівське Євангеліє XIV ст. (оригінал у Кракові, Польща)
5. Реймське Євангеліє. Конволют XI ст., XIV ст. (оригінал у Реймсі, Франція)
6. Віденський Октоїх XIII ст. (оригінал у Відні, Австрія)

Проект «Повертаємо в Україну культурну спадщину» –  прекрасна ініціатива, яка об’єднала науковців та меценатів у спільному бажанні – за допомогою видань факсимільного типу повернути середньовічні рукописні пам’ятки, які знаходяться поза межами України на їх історичну Батьківщину.

Українська рукописна книга віддавна привертала увагу дослідників як пам’ятка писемності, мови, літератури, мистецтва. Учені-медієвісти чимало зробили для вивчення книжкової мініатюри, декоративного оздоблення, письма, мови, жанровості й змісту манускриптів. На жаль, до сьогодні з найбагатшої книжкової спадщини Русі-України збереглося не більше 1% усіх рукописів, створених у князівських скрипторіях. Історичний процес йшов таким чином, що переважна більшість українських середньовічних рукописів опинилася далеко від тих центрів, у яких вони були створені. В Україні їх збереглось небагато, а більшість наразі стали безцінними реліквіями музейних та книжкових зібрань Австрії, Німеччини, Італії, Польщі, Росії, Франції та інших країн. Звісно, їх старанно оберігають, одні виставляються як музейні експонати, інші постійно зберігаються у фондових колекціях. Але спільним є те, що такі рукописи залишаються маловідомими для українців.

Протягом місяця факсимільні видання будуть у відкритому доступі для науковців та читачів в рамках виставки «Back home to Ukraine/Повернення в Україну», яка експонується в Музеї української книги. Вона надасть можливість доступу до історії рукописної книги, відкриє нові сторінки з історії манускриптів, що являються складовою тисячолітньої української культури.

Під час заходу директор Музею української книги Юліана Амельченко та директор видавництва «Горобець» Ганна Горобець підписали Меморандум про співпрацю, чим підтвердили свої наміри в реалізації спільних проектних ідей.

Під час свого виступу Юліана Амельченко відзначила, що «проект Ганни Горобець є надважливим для сучасної історії української книжності, яка, попри всю складність і суперечливість умов розвитку, відіграє істотну роль у самоусвідомленні нації, формуванні її політичної культури й духовності».

У свою чергу Ганна Горобець наголосила на тому, що «немає найбільш синергетичних категорій в культурі, ніж видавці й бібліотекарі. Недаремно бібліотеки, архіви і музеї називають «будинками пам’яті», що зберігають «ключі від колективної пам’яті» націй і народів, дозволяють захищати їхні права і привілеї, тим самим відкриваючи двері до особистого і суспільного добробуту, який базується на відчутті зв’язку з минулим, усвідомленні своїх коренів, своєї належності та ідентичності».