У відділі соціокультурної діяльності бібліотеки ім. Грушевського пенсіонери Приморського району провели годину пам’яті жертв Голодомору. Бібліотекарі підготували тематичну виставку книжок.

Голодомори 1921-1922, 1932-1933 и 1946-1947 років в Україні зменшили населення, жертви складали мільйони. Понад 20 країн визнали голод в Україні 1932-33 рр. геноцидом української нації. Однак це питання досі викликає запеклі дискусії серед істориків та політиків.

Голодомор – найскладніша історична тема, найстрашніша сторінка минулого, про яку говорити

Пенсіонери пам’ятають усні сімейні історії про голод в українському селі, так званий закон «про п’ять колосків», навіть, випадки канібалізму.

Побутові звички багатьох українців старшого віку, такі як повага до хлібу й збирання його крихіток зі столу, а також підняття й цілування хліба, який впав зі столу – все це має підґрунтя з років, коли люди не їли досита. Економія в українських родинах, коли пекли хліб з полови, додавали до тіста неїстівні домішки, або рослинну сировину (пасльон, лободу та таке інше) також мали місто. Крім того, навичка робити припаси, заготовляти їсти – це відлуння тих страшних років, які інколи дивують й навіть смішать молодих людей,  як й звичка бабусь нагодувати, пригостити та ще приговорювати при цьому: «З’їж, дитино, ще шматочок!».

В Одесі навіть воду видавали у роки Другої світової війни за картками.

Забути це неможливо, говорити про це боляче, але й замовчувати неможна.

 

Записала Марія Фетісова.