Слухачі напрямку «Українська платформа багатонаціональної Одещини» в бібліотеці ім.М.Грушевського провели засідання щодо перебування чотири рази відомого письменника Антона Чехова в Одесі.

Напередодні було відвідано public talk (публічну розмову) з ведучим науковим співробітником Одеського літературного музею Анною Божко до виставки «Ваш А.Чехов», присвяченої 160-річчю з дня народження Антона Чехова.

Антон Павлович Чехов (17 (29) січня 1860, Таганрог, Єкатеринославська губернія (зараз Ростовська область) – 2 (15) липня 1904, Баденвайлер, Германська імперія) –  письменник, прозаїк, драматург.

Класик свтової літератури. За професією лікар. Почесний академік Імператорської Академії наук за розрядом ізящної словесності (1900—1902). Один з самих відомих драматургів світу. Його твори  переведено більш як на сто мов. Його п’єси, особливо «Чайка», «Три сестри» й «Вишневый сад», протягом  більш ста років ставляться в багатьох театрах світу.

За 25 років творчості Чехов створив понад 500 різних творів (коротких гумористичних оповідань, повістей, п’єс), багато з яких увійшли в скарбницю світової літератури.

В фокусі читацької зацікавленості опинилися: «Степь», «Скучная история», «Дуэль», «Палата № 6», «Рассказ неизвестного человека», «Мужики», «Человек в футляре», «В овраге», «Детвора», «Драма на охоте»; из пьес: «Иванов», «Чайка», «Дядя Ваня», «Три сестры», «Вишнёвый сад».

Одеса зайняла чимале місце в житті й творчості Чехова. Саме сюди прийшов пароплав «Петербург» восени 1890 року, на якому письменник повернувся з нелегкої мандрівки на Сахалін. Там він познайомився з Ігнатієм Потапенко, який став одним з найближчих друзів Антона Павловича. Можливо, тут в Одесі, в 1901 році доля подарувала йому подробиці сюжету «Вишневого сада»… А перше знаймство з Одесою відбулося влітку 1889 року, коли Чехов з братом Іваном приїхав сюди з Сум розвіяти печаль після смерті «кашляющего художника» – талановитого брата Миколи.

Чехов перебував дванадцять днів в Одесі поруч з трупою акторів Малого театру, які перебували тут на гастролях. Ніколи ще в його житті не було періода такого тісного й щоденного спілкування з акторською братією як в ті липневі дні. Ці дні з подробицями описано в очерку старійшого історика театру А.Я.Альтшуллера.

Деякі факти про Антона Павловича Чехова:

Відомо більше п’ятидесяти псевдонимів Антона Павловича, сред яких, безумовно, найвідомійшим є «Антоша Чехонте».

Антон Чехов (1860-1904) як Вікентий Вересаєв (1867-1945),  Михайло Булгаков(1891-1940), Володимир Даль(1801-1872), Василій Аксьонов (1932-2009) не тільки успішно суміщали лікарську деіяльність з письменництвом, але й стали відомими завдяки саме письменництву.

Українське коріння сім’ї Чехових не надуманне. Предки А. Чехова ще в XVІІ столітті жили в українських населенних пунктах:

  • в етнічно українському селі Ольховатка (дід – по батькові) Воронежської губернії;
  • в селі Зайцівка (бабушка – по батькові) Харьковської губернії; в селі Фофаново (дід – по матері) Івановської області;
  • в місті Таганрозі (бабушка – по матері), якій до 1888 года належав Єкатеринославської губернії, де більшість населення складали українці… (Звиняцковский В.А. Чехов и Украина // Радуга.-1985- №1).

В «донжуанський перелік» Чехова, крім акторки МХАТа Ольги Леонардівни Кніппер-Чехової (1868-1959), ввійшли Олена Шаврова, Лідія Мізінова (подруга сестри Антона Павловича, яку він називав Лікою), Лідія Авілова, Ніна Корш, Марія Дроздова… Чехова любила чимала кількість жінок, яких біографи письменника називали «антонівками». Хтось із них увійшов в історію, став прототипом головних діючих осіб оповідань, хтозна скільки імен вірних й люблячих представниць прекрасного полу залишилося невідомими. Ці жінки приїзджали до письменника в Меліхово, в його дім в Ялті, куди Чехов переїхав в останні роки, писали йому листи, читали його книги, ходили до театру на вистави за його п’єсами.

Чехов – майстер короткого оповідання з чипляючими назвами й неперевершеними метафорами: «Палата №6» є назвою називною, як й «Человек в футляре»; «Дама с собачкой» как и «Душечка» представляють портрети жінок, життя яких без любові не має сенсу. Оповідання письменника запам’ятовуються на все життя, починаючи з щемливого «Каштанка», нібито написаного для дітей, й  відкриваючого цілу гаму почуттів. Не забути й «Спать хочется», «Лошадиная фамилия», «Крыжовник». Чехова читати й перечитувати легко й корисно, а з поняттям, що його твори входять в число найбільш перекладаємих в світі, просто необхідно.

Тест до дня нарождення письменника Чехова

1.Яке з своїх оповідань Чехов любив більш за інші?

«Палата №6», «Студент», «Хамелеон», «Крижовник» («Студент»).

  1. Як називалися численні прихильниці Чехова?

Чешки, Душечки, Дами з собачками, Антонівки (Антонівки)

  1. Ким були Бром Ісаїч и Хіна Марківна — улюбленці Антона Павловича?

Сусіди, Слуги, Такси, Мангусти (Такси).

  1. Яку песу А.П. Чехова вперше поставили в Московському Художньому театрі?

«Три сестри»,   «Чайка»,  «Дядя Ваня», «Вишневий сад» («Чайка»).

  1. Якого зросту був Чехов? 175 см168 см182 см191 см

Зріст Чехова був 2 аршина й 9 вершків, що дорівнює 182 сантиметрам. (182 см).

  1. Що колекціюнував Антон Павлович? Сірникові коробки, Почтові марки, Відкритки,  Окуляри (Марки).
  2. Скільки разів Чехов бував саме в Одесі?

В Одесі Чехов бував 4 рази.

Перший – 1889 рік – з трупою Малого театру. Поселився в Північному готелі (Театральний провулок). Захоплювався  оповіданнями Клеопатри Каратигиної про Росію. Вона його підштовхнула поїхати до Сахаліну.

Поїхав туди 21.04.1890. Повернувся 01.12.1890. На Сахаліні побачив Софью Блювштейн – «Соньку Золоту ручку».

Третій приїзд Чехова в Одесу – 1894 рік.

Четвертий – 1901 рік. Жив в «Лондонській» (тоді — «Лондон»).

Жартома казав, що витрачає усі гонорари на морозиво в кафе Замбріні в Пале-Роялі.

Автор Марія Фетісова.