27 березня 2018 року минуло 130 років від дня народження Олексія Матеєвича (Alexei Mateevici), молдовського поета, публіциста, вченого, щирого патріота свого народу. На вшанування цієї видатної постаті Музей книги і друкарства України започаткував відзначення року поета й відкрив виставку «Renaṣtere. Відродження». Виставка працювала із 27 березня до 27 квітня 2018 року в МКДУ, а також з травня по вересень в м. Бориспіль.
Славу провідного діяча молдовського національного відродження О. Матеєвичу приніс вірш «Limba noastra» («Наша мова»), який вперше прозвучав сто років тому, влітку 1917 року, під час конгресу молдовських вчителів Бессарабії. І сьогодні його заклик до делегатів з’їзду звучить як ніколи актуально: «Без об’єднання ми нічого не зможемо добитись. Тому давайте зробимо так, щоби у нас була одна думка, одне серце, один ідеал».
Тепер Румунію, Молдову і Україну єднають не тільки спільні євроінтеграційні прагнення, але і спільне минуле. Це і господар Штефан III Великий, дружиною якого була київська княжна Євдокія, і релігійно-політичний діяч, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Петро Могила, і священик, поет Олексій Матеєвич, доля якого тісно пов’язана з Україною і древнім містом Київ.
На завершення ювілейного року поета ця виставка відкривається в Одесі, в бібліотеці імені Грушевського. Відвідати її можна протягом березня.

Гостями зустрічі стали єпископ Одеський і Балтський (ПЦУ) Павло Юристий, протоієрей Роман Канюка (ПЦУ), примаар села Заїм Іоан Вєсті, директор меморіального музею О.Матиєвича с.Заїм Іоан Геїне, представник молдово-румунського земляцтва Петро Карарі (м. Київ), науковий співробітник Музею книги і друкарства України Сергій Дячук (м. Київ), директор Центру «Сталого розвитку та екології рослин Дунайського регіону» Ліліана Іванова.

Захід відбувся в рамках презентації МУЗЕЮ УКРАЇНСЬКОЇ КНИГИ В ОДЕСІ – проекту, який реалізується за рахунок коштів секторальної підтримки ЄС. У колекції представлена низка унікальних зразків рукописних книг та видань XVIII – XIX століть з Почаївської типографії та друкарського двору Києво-Печерської Лаври (панегірики, богогласники, октоїхи) не лише польською та латиною, але й українською мовою.На окрему увагу буде заслуговувати колекція стародруків, які були завезені представниками різних національностей в процесі активних міграційних процесів на півдні України. Найціннішими серед них є старообрядницькі книжні пам’ятки, що репрезентують старовинну кириличну грамотність до середини XVII століття (до реформи патріарха Нікона).

Музей української книги в Одесі має стати показовим прикладом перезавантаження, оновлення та модернізації подібних установ. Його пріоритетним завданням стане прагнення утримати «планку» суспільної зацікавленості, актуальності й популярності серед широкого кола громадськості.