Борис Миколайович Лятошинський (1895-1968) – велична постать в музичній культурі. Класик української музики, натхненний художник і невтомний трудівник. Сувора й ніжна, героїчна і пристрасна музика Лятошинського говорить світу про красу людини, складність її почуттів і думок, стверджує високі гуманістичні ідеали й принципи реалістичного мистецтва.

Доробок Б. Лятошинського різноманітний і багатий: опери, симфонії поеми, увертюри, сюїти, фортепіанній концерт, камерні твори, музика до драматичних вистав і кінофільмів. Чільне місце в його творчості посідають обробки українських народних пісень. Тонке проникнення в природу й специфіку українського музичного фольклору зумовило появу багатьох творів Лятошинського, овіяних подихом народнопісенного мелосу. Це «Увертюра на чотири українські теми», опери «Золотий обруч» і «Щорс», кантата «Заповіт», «Український квінтет», хори на слова Т. Г. Шевченка, Сюїта на українські народні теми для струнного квартету, «Поема возз’єднання», Третя симфонія, музика до кінофільму «Тарас Шевченко»

Шістдесят обробок українських народних пісень для голосу в супроводі фортепіано – не тільки яскрава сторінка творчості композитора, а й важлива віха в розвитку цього жанру в українській музиці. Лятошинський перш за все видатний симфоніст, великий майстер монументальних форм. Тому його обробки, зберігаючи глибину образно-поетичного змісту народних пісень, виходять за межі пісенного жанру, набувають рис вокально-інструментальних мініатюр, пронизаних наскрізним симфонічним розвитком.

Розглядаючи обробки українських народних пісень Лятошинського, бачимо, що композитора приваблюють більше пісні драматичного змісту. Тяжіння до правдивого відтворення гострих конфліктів життя, що піднімаються подекуди до рівня трагедійності, – стильова риса усієї творчості композитора, і вона знаходить своє місце в його обробках. Дбайливість і уважність до народної пісні, прагнення залишити її мелодію недоторканою – істотна особливість обробок композитора. В цьому Б. Лятошинський гідний наслідувач традицій класиків вітчизняної музики М. Балакірєва, М. Римського-Корсакова, А. Лядова та М. Лисенка.

Сольні обробки народних пісень Б. М. Лятошинського увійшли до скарбниці української музики. Високопоетичні й художні, вони цікаві як для професіональних виконавців, так і для широкого кола любителів музики.

Запрошуємо всіх охочих до кінця січня 2010 року до відділу мистецтв (провулок Маланова, 1) ознайомитись з персональною та жанровою виставкою нотних видань «Українські народні пісні в творчості Б.М. Лятошинського».