Козацька доба в історії України охоплює бурхливі XV – XVIII століття. Легендарна Запорізька Січ, знамениті гетьмани і кошові отамани, видатні битви, боротьба за незалежність і народження Козацької держави…

Цей феноменальний період нашої історії вплинув на наукову діяльність багатьох істориків минулого і сучасності: Дмитро Яворницький «Історія запорізьких козаків», Михайло Грушевський «Богдан Хмельницький», Олена Апанович «Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі», Валерій Смолій «Українська національна революція XVII століття (1648-1676 років)…

Представляємо книги, які бібліотека отримала в 2021 році від Українського інституту книги УІК за Програмою поповнення фондів публічних бібліотек України.

Гуржій О. І. Козацька Україна: Історія гетьманської держави (XVIІ-XVІII ст.) / О. І. Гуржій, Т. В. Чухліб. – Київ : Арій, 2020. – 368 с.

У цій книзі висвітлено найвагоміші події, пов’язані з утворенням у результаті жорстоких повстань і революції в середині XVII ст. Української держави — Гетьманщини (Першого Українського Гетьманату), фундатором якої став гетьман Богдан Хмельницький. У 1648—1657 рр. він був правителем України-Русі та уособлював законодавчу, виконавчу й судову владу країни. Особливу увагу приділено полководницькій діяльності кошових отаманів Запорозької Січі Івана Сірка, Костя Гордієнка та Петра Калнишевського, Розглянуто постаті видатних полководців Дмитра Вишневецького, Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького та деяких Інших. Відтворено образи відважних ватажків козацько-гайдамацького руху XVIII ст. на Правобережній Україні — Івана Швачки, Гната Голого, Івана Гонти та Максима Залізняка, а також багатьох інших яскравих і сильних особистостей ранньомодерної доби.

Коломоєць С. Петро Сагайдачний. Часи козацькі / Коломоєць Сергій. – Київ: Видавничий дім «АртЕк», 2021. – 216 с.: іл.

Автор цієї книги, Сергій Коломоєць, недаремно відносить її до жанру саме попУЛЯРНО-наукових, а не науково-популярних, бо у своєму історичному дослідженні намагався у цікавій, популярній формі донести до свого читача історію про часи козацькі, про великі діяння гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного … А що ви знаєте про ту реформу козацького війська, про його переозброєння, яке здійснив свого часу Петро Сагайдачний? Чи знаєте ви, що за часів Петра Сагайдачного турецькі піддані, які жили на берегах Чорного моря, погрожували турецькому султану визнати владу козаків, якщо повелитель Блискучої Порти не захистить їх від блискавичних та безжальних морських походів запорожців? А чи відомо вам, як Петро Сагайдачний вогнем і мечем пройшов володіння московських царів, змінивши перебіг бойових дій на користь польського королевича Владислава IV? Чи знаєте ви, що сучасне українське православ’я завдячує своїм існуванням саме Петру Сагайдачному? Чи розповідали вам про той подвиг Воїна та Полководця гетьмана Петра Сагайдачного, завдяки якому він та українські козаки, у спілці з військом Речі Посполитої, зупинили наступ майже 300-тисячного війська Османської імперії під Хотином 1621 року? Якщо вам цікаво, чим, коли і як воювали наші козаки за часів славетного Петра Конашевича-Сагайдачного – тоді ця книга саме для вас.

Коляда I. А., Борчук С. М., Ільницький I. В. Іван Богун / І. А. Коляда, С. М. Борчук, І. В. Ільницький; худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. – Харків : Фоліо, 2021. – 126 с.: іл.

Усі сучасники Богуна відзначали його розум, хитрість, хоробрість і талант полководця. Він відмовився від реєстрового чину і маєтків, які обіцяли йому поляки, і підтримав визвольну війну українського народу проти Польщі (1648 – 1657) з першого дня повстання. Саме в цій війні командир Вінницького полку полковник Богун став легендою за життя. Після смерті Богдана Хмельницького один із лідерів угруповання «старшин-державників», що не бажав ні підданства московського, ні підданства польського, ні підданства турецького чи шведського, а аж до своєї смерті прагнув творення самостійної Козацької держави. Іван Богун – мудрий полководець, відважний козак та легендарна особистість, яка прикрашає своєю могутньою постаттю сторінки історії України.

Мицик Ю. Чигирин – гетьманська столиця / Ю. Мицик. – 2-е вид. – Київ : Кліо, 2021. – 392 с.

Видання є першим узагальнюючим дослідженням з історії гетьманської столиці – Чигирина, з яким пов’язані часи Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658, часи Руїни і гайдамацького руху. У ньому висвітлюється також історія Чигиринського полку та низки населених пунктів на його території (Суботів, Медведівка та інші). Книга, в якій охоплено події з давніх часів до XIX ст., на основі як опублікованих, так і на архівних джерелах, проливає світло на незнані сторінки історичного минулого важливого регіону України козацької доби.

Мицик Ю.А. Корсунь козацький / Ю.А. Мицик, С.Ю. Степенькін. – 2-е вид. – Київ : Кліо, 2021. – 224 с.

У книжці досліджується історичне минуле старовинного козацького міста Корсуня і Корсунщини в цілому від давніх часів до ХІХ ст., простежується роль цього регіону у складному процесі державотворення України. Це видання є складовою серії, присвяченої містам «Золотої підкови Черкащини».

Сас П. Полководець Петро Сагайдачний / П. Сас. – Київ : Кліо, 2021. – 280 с.

У легкій для сприйняття формі змальовано обставини походження, дитинства і змужніння знаменитого запорозького гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Значну увагу приділено воєнному мистецтву, завдяки якому він зажив слави блискучого полководця свого часу. Відтворено несподівані повороти реальних подій, що ними вирізнялися, зокрема, морський похід козаків на Кафу 1616 р., посольська мандрівка запорожців 1618 р. до перського шаха Аббаса І, польсько-московська війна 1617–1618 рр., мужня оборона козаків — героїв Прутсько-Радавецьких Фермопіл, нічні вилазки запорожців проти ворога під Хотином, а також інші події Хотинської війни 1621 р.

Смолій В.А. Петро Дорошенко: особистість в реаліях епохи / В.А. Смолій, В.С. Степанков ; НАН України ; Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І.Ф. Кураса ; Центр іст. політології. – Київ : Парлам. вид-во, 2021. – 792 с.

У праці, із залученням ґрунтовної джерельної бази, відтворено історичной портрет одного з найбільш харизматичних політичних лідерів козацької України середини — другої половини XVII ст. Його життєвий шлях і діяльність висвітлюються на широкому тлі міжнародних відносин у центрально­східному регіоні Європи з урахуванням сукупності внутрішніх чинників, а також тих складних геополітичних реалій, у яких опинилася Українська держава після смерті Б. Хмельницького.

Павленко, С. Іван Мазепа. Догетьманський період / Сергій Павленко. – Київ : Мистецтво, 2020. – 263 с.

У книзі відомого дослідника Гетьманщини уперше детально досліджено-описано догетьманський період життєпису Івана Мазепи. Становлення відомого державного діяча відбувалося у вирі подій та колізій. Автор на основі документальних джерел доводить, що майбутній гетьман народився не 20 березня, а 11 вересня 1639 р. Рід Мазеп-шляхтичів веде своє походження із XV століття, у ньому були козацькі ватажки й отамани. У домі батька, козацького дипломата і білоцерківського підстарости, у 1663 р. гостював польський король Ян Казимир. Автор детально дослідив сюжет любовної інтриги, завдяки якій І. Мазепа став героєм багатьох поем, драм, повістей та романів, живописних картин. Під час служби у гетьмана П. Дорошенка у 1672 р. І. Мазепа із залогою охороняв як Чигирин, так і Крехів-ський монастир на Львівщині, очолював дипломатичні місії. Дипломатичний хист майбутнього правителя України проявився у Батурині, де він став довіреною особою гетьмана І. Самойловича і відстоював щороку державницькі інтереси Гетьманщини у Москві. І. Мазепа був активним учасником та організатором виборів київського митрополита у 1685 р. Завдяки йому українське духовенство всупереч вимогам Москви обрало духовним лідером Г. Четвертинського, не схвалило неканонічний перехід Київської митрополії до Московського патріархату, а висловило у зв’язку з цим зауваги й протести. У Москві генеральний осавул відстоював інтереси Батурина, який не хотів підписання у 1686 р. Вічного миру. Автор уперше знайомить читачів із першими меценатськими спробами старшини, його підприємницькими проектами, опікою над дітьми гетьмана І. Самойловича. У книзі спростовано міфи про те, що І. Мазепа був головним винуватцем падіння свого патрона та дав хабар на гетьманство царедворцю В. Голіцину.

Україна доби Івана Мазепи. 1708-1709 роки в документальних джерелах / НАН України ; Ін-т укр. археогр. та джерелознавства ім. М.С. Грушевського ; Нац. іст.- культур. заповідник «Гетьман. Столиця» ; Нац. архіт.-іст. заповідник «Чернігів стародав.» ; ред. наук. іст. журн. «Сіверян. Літопис» ; упоряд. С. Павленко. – Київ : Мистецтво, 2019. – 495 с.

У збірник документів, який укладено відомим дослідником Гетьманщини Сергієм Павленком, вміщено кореспонденцію, універсали гетьмана Івана Мазепи, старшин, листи каролінців – учасників походу, дипломатичні донесення, повідомлення преси, матеріали російських урядовців, Петра І, турецьких владців про повстання мазепинців й перебіг подій 1708-1709 років. Особливу цінність становлять численні перекладені щоденники вояк і високопосадовців армії Карла XII. Великий масив джерел дає уявлення про подробиці шведсько-українського союзу, справжні наміри сторін протиборства, визвольну боротьбу гетьманців та агресивну діяльність царської влади на теренах України.

Шевчук В. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення XVI-XVIII століть : у 2 кн. / В. Шевчук. – Кн. 1. – 2019. – 792 с.

У виданні репрезентується ціла епоха нашої державності, а саме – віхи, становлення та руйнація Козацької держави, механізм її творення та складнощі цього процесу. Автор будує свою систему розмислів на аналізі державно-правових актів, договорів гетьманів із державами, а також на літературних джерелах – вишуканих зразках поетичного мистецтва. Згадуються мільйонні жертви, принесені на вівтар боротьби за волю й незалежність, котра тривала від повстання Северина Наливайка в кінці XVI століття й по Коліївщину 1768 р. Особлива увага приділена міжконфесійному становленню та діяльності гетьманів-державотворців. Книга доповнена рідкісним ілюстративним матеріалом.

Шевчук В. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення XVI-XVIII століть : у 2 кн. / В. Шевчук. – Кн. 2. – 2019. – 1120 с.

У другій книзі видання автор акцентує увагу на спробах врятувати українську державність, зокрема на орієнтаційних ідеях Богдана Хмельницького, боротьбі Пилипа Орлика, Івана Скоропадського та Павла Полуботка за збереження Козацької держави, яка, попри всі зусилля, була приречена на швидку загибель. Автор будує свою систему розмислів на аналізі державно-правових актів, договорів гетьманів із державами, а також на літературних джерелах — вишуканих зразках поетичного мистецтва. Окрема увага приділена «Історії русів» як одній з найвизначніших пам’яток національної самооборони.