«У колі друзів», нарис. М. Коломійченко, В. Горленко. «Дніпро», Київ, 1982
Пенсіонери Приморського району, які є слухачами напрямку «Українська платформа багатонаціональної Одещини», зберігають і розвивають добрі традиції: проводять Шевченківські читання, на яких читають вірші Шевченка, розповідають цікаві новини шевченкіани, які пов’язані насамперед з Одесою.
Так, чимало разів розповідали про чудовий проект «Тарасів дім» Тараса Максим’юка, а також про підтримку і зв’язок Кобзаря з Одесою, а саме з поміщиком Андрієм Лізогубом і княжною Варварою Миколаївною Рєпніною.
Щодо себе, то маю пристрасть погортати книжку, насолодитися якісним папером, чудовими ілюстраціями, зрозуміло, й текстом, навіть, якщо вона й букіністична. Приборкала на деякий час той самий азарт, який, напевно, відчувають рибалки або мисливці.
Згадала, що книжечку колись знайшла на букіністичному розвалі. Вона у сірій перлинній палітурці з фото Кобзаря на ній, де він у темному піджаку, у білій сорочці з висунутими манжетами згідно моді сьогодення, й білих штанях – відображує образ розкутого, модного і сучасного Тараса Шевченка, до якого ми не звикли.
Розуміючись на тому, що моя книжечка пройшла «домашню книжкову декомунізацію», переглянула її наявність у бібліотеках й не помилилася. Знайшлася книжечка тільки в бібліотеці Київського університету ім. Т.Г. Шевченка, поруч з яким вчилася в Київському інституті харчової промисловості. Багато можна було б чого згадати, але про книжечку.
Книга написана в тандемі, що двох авторів, професора М. Коломійченка і лікаря В. Горленка. Привабило, по-перше, що тандем – це завжди цікаво, коли творчі люди не тільки спілкуються, а ще пишуть; а, по-друге, подовження великої традиції лікарів, які пишуть не тільки історії хвороби і рецепти ліків типовим лікарським почерком, який прочитати неможливо, а намагаються подивитися на світ і людину трохи ширше.
З анотації: Книга є доповненим виданням нарису професора М.І. Коломійченка і лікаря В.З. Горленка «У боротьбі за життя генія», що вийшло у видавництві «Дніпро» в 1964 році. Кріпацтво, жорстокі поліцейські переслідування, заслання, виснажлива солдатчина завдали непоправної шкоди здоров’ю Т.Г. Шевченка, призвели до передчасної його смерті. Автори на підставі численних історико-літературних джерел та архівних матеріалів простежили перебіг захворювання поета, розповіли, як кращі представники медицини ХIХ століття, схиляючись перед генієм українського народу, боролися за продовження життя Т.Г. Шевченка».
В книзі є свідоцтво про хворобу і смерть Тараса Шевченка від лікаря Едуарда Барі. Цікаво, що в нього закралася помилка щодо віку Тараса Шевченка, нижче є позначка олівцем: 49 років виправлено на 47. Смерть поета була передчасною, передсмертною хворобою Шевченка був органічний некомпенсований порок серця третього ступеню, цироз печінки і асцит.
«Лікарі в житті Тараса Шевченка» з статті Олександра Кіцери і Романа Кіцери, «Жіночий лікар», №4, 2012 року
Олександр Дмитрович Бланк (1799-1870);
Ілля Васильович Буяльський (1789-1866);
Андрій Осипович Козачковський (1812-1889);
Володимир Алєксандров (1825-1893);
Василь Миколайович Бєлов (1817-?);
Степан Андрійович Незабитовський (1829-1902);
Август Генрихович Гартвіг;
Євстахій Петрович Рудиковський (літературний псевдонім – Остап Київський) (1784-1851);
Степан Руданський (1833-1873);
Фердинанд Федорович Фішер (1784-1859);
Степан Данилович (1829-1901);
Михайло Гнатович Цейзик (1815-?);
Олександр Олександрович Істомін (1813-?);
Михайло Семенович Александрійський (1810-?);
Дмитро Іванович Ван-Путерен (1823-1877);
Йосип (Осип) Іванович Дрекслер;
Петро (Фрідріх) Євстахієвич фон Майдель (1819-1884);
Сергій Родіонович Нікольський (1816-?);
Донат Михайлович Рейковський (1816-?);
Дмитро Іванович Мін (1818-1885);
Микола Христофорович Кетчер (1809-1886);
Ігнатій Францевич Муравський (1824-1902);
Павло Адамович Крунєвич (1834-1871);
Микола Іванович Пирогов (1810-1881);
Лазаревський Василь Матвійович (1817-1890);
Едвард Якович Барі (1826-1893).
Як завжди новий вектор пошуку надає новітні напрямки дослідження. На нашу думку, корисною і цікавою є інформація про лікарів-письменників Одещини.
Записала Марія Фетісова.
Залиште коментар