«Згадайте нас – бо ми ж колись жили. Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!» (Ніна Виноградська)

День пам’яті жертв Голодомору 1932 -1933 років щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада. Спираючись на Конвенцію ООН 1948 року, Верховна Рада України 28 листопада 2006 року ухвалила Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», яким цей штучно організований голод будо визнано геноцидом українського народу. Трагічним подіям в історії України у першій половині ХХ століття присвячені твори вітчизняних та зарубіжних вчених, письменників, документи та матеріали конференцій:

Розсекречена пам’ять : Голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВД – у виданні представлено документи радянських органів державної безпеки Державного політичного управління (ДПУ) та Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС), що містять додаткову архівну інформацію про причини, перебіг і наслідки найстрашнішої трагедії в історії українського народу ХХ століття – Голодомору 1932-1933 років. Документи розповідають про здійснення органами держбезпеки масових політичних репресій, у тому числі й з метою приховування правди про Голодомор. Майже 70 років ці документи зберігались під грифами секретності і були недоступними для дослідників.

Великий голод в Україні 1932-1933 років – 4-х томне видання матеріалів Конгресово-президенської Комісії США з вивчення Великого голоду в Україні 1932-1933 років містить свідчення очевидців-емігрантів з України, що були зібрані впродовж 1983-1984 років за спеціальною методикою oral history і є доказом геноциду українського народу.

Енциклопедія Голодомору 1932-1933 років в Україні – над виданням, яке вміщує понад тисячу статей, доктор історичних наук, професор Василь Марочко працював цілих 30 років. У тридцяти тематичних блоках представлено поіменний список жертв Голодомору, праці українських демографів 1930-х років.

Роберт Конквест. Жнива Скорботи –  перший повний український переклад відомого на Заході дослідження одного з найтрагічніших періодів нашої історії. Спираючись на документальні джерела, автор розкриває жахливі картини колективізації та Голодомору 1929-1933 років, залишаючи за собою право на особистий погляд на висвітлюванні події.

Голодомори в Україні: Одеська область 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947. Дослідження, спогади, документи – праця Державного архіву Одеської області.

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Голодомор 1932-1933 років: втрати української нації» – ключовим питанням конференції була проблема демографічних втрат української нації під час Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років, яка досі не вирішена в науці і залишається дискусійною. Попри те, що в українській історіографії, зокрема діаспорній, на підставі документів іноземних дипломатів і наукових розвідок дослідників, а також розсекречених останнім часом архівних документів, оприлюднених свідчень сучасників масштаби смертності внаслідок Голодомору оцінюються від 7 до 10 мільйонів осіб, частина істориків та демографів, спираючись здебільшого на московські архіви і застарілі дослідницькі студії, обстоює цифру 3,5 – 3,9 мільйона.

Семен Старів. Страта голодом – книга спогадів Семена Старіва про події Голодомору 1932–1933 в одному із сіл на Черкащині, документальне свідчення про Великий Голодомор. Видана вперше (під псевдонімом Мирон Долот) англійською мовою в США 1985 року.

Станіслав Кульчицький. Голодомор 1932-1933 рр. як геноцид: труднощі усвідомлення – на підставі багатьох документів і свідчень автор встановлює, що Голодомор 1932-1933 рр. в українському селі являв собою результат замаскованої під хлібозаготівлі каральної акції з вилучення у селян всього наявного у них продовольства. Книга допомагає усвідомити, що терор голодом у поєднанні з репресіями проти безпартійної української інтелігенції та членів КП(б)У мали на меті попередити соціальний і політичний вибух у найбільшій національній республіці.
Традиційно в цей скорботний день о 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку».