Петрицький Анатолій Галактіонович (12.02.1895 – 06.03.1964) – живописець, художник театру і книги. Народний художник СРСР (1944). Професор (1947). Лауреат Державної премій СРСР (1949, 1951).

Народився в м. Київ у сім’ї залізничника. У 1918 закінчив Київське художнє училище, 1922–24 роках навчався у Вищих художньо-технічних майстернях у Москві.1947–50-х роках – професор Київського художнього інституту.

Творчу діяльність розпочав 1914році і до кінця життя оформляв вистави в театрах Києва, Москви і Харкова, серед них «Вій» Остапа Вишні (1925), «Макар Діброва» О. Корнійчука (1948) в Київському драматичному театрі ім. І. Франка; опера «Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського (1925) в Харківському театрі опери та балету, балет «Лілея» (1945), опера «Богдан Хмельницький» (1953) К. Данькевича, опера «Тарас Бульба» (1955) М. В. Лисенка, «Війна і мир» (1956) С. Прокоф’єва в Київському театрі опери та балету; «Черевички» (1941) П. Чайковського, «Декабристи» (1953) Ю. Шапоріна в Большому театрі опери та балету СРСР та ін.

Автор станкових картин: «Натурщиця» (1923), «Інваліди» (1924), «Барикади» (1925), «Парк в Харкові» (1935), «Натюрморт» (1945), «Квіти» (1957), «Не сад – місто Київ» (1961); портретів письменників: М. Семенка, Я. Савченка, П. Усенка, Остапа Вишні, П. Тичини, Л. Первомайського; монументальних розписів, плакатів, ілюстрацій до книжок і журналів. Був головним художником Першого державного. драматичного театру УРСР й Української музичної драми в Києві.

Помер у м. Київ.

Запрошуємо до кінця лютого 2020 року до відділу мистецтв (провулок Маланова, 1) ознайомитись з книжково-ілюстрованою виставкою «Новаторство в творчості А. Г. Петрицького» (до 125-річчя з дня народження).